Данілов про мобілізацію українців за кордоном: "Примусово це зробити не вийде"

Секретар РНБО Олексій Данілов визнав, що примусово мобілізувати українських чоловіків, які перебувають за кордоном й отримали статус біженця, неможливо

Про це він сказав в інтервʼю східноєвропейському бюро Report.

За його словами, законопроєкт про мобілізацію покликаний внести корективи в процес призову й зробити його справедливим.

Данілов упевнений, що остаточна редакція законопроєкту буде прийнятною для більшості українців.

"Мобілізація в Україні була оголошена відразу після запровадження воєнного стану 24 лютого 2022 року і триває дотепер. Тепер необхідно внести деякі корективи, щоб зробити цей процес справедливішим. Не думаю, що новий законопроєкт викличе серйозні невдоволення. Просто люди поки що не бачать остаточного варіанта документа, і в них складаються різні думки. Але я впевнений, що новий закон буде справедливим, насамперед для тих, хто вступає до лав Збройних Сил України", - сказав секретар РНБО.

При цьому він визнав, що Україна хотіла б мобілізувати чоловіків за кордоном, але не може, бо щодо них діють закони тих країн, у яких вони перебувають.

"Ми розуміємо, що людина, яка перебуває на території іншої країни, також підпорядковується законам цієї країни. Ми хотіли б, щоб вони повернулися, але примусово це зробити не вийде. Якщо громадянин офіційно має статус біженця, який постраждав від військової агресії, ми не зможемо втрутитися. Адже в кожній країні є свої закони щодо людей зі статусом біженця", - сказав Данілов.

Нагадаємо, що раніше міністр оборони Рустем Умєров казав, що Україна хотіла б призвати чоловіків, які живуть у Німеччині та інших країнах Європи як біженці. Однак у Німеччині заявили, що не видаватимуть Україні чоловіків призовного віку.

Що відомо про законопроєкт про мобілізацію

19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.

25 грудня Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.

Проєктом закону пропонується:

  • удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
  • зміну призовного віку з 27 до 25 років;
  • надання можливості військовослужбовцям, яких звільнено з полону, відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
  • виключення строкової військової служби — як виду військової служби: усіх військовослужбовців строкової військової служби пропонують звільнити в запас;
  • встановлення, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас, такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
  • виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
  • запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
  • запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
  • встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;
  • залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.

Згідно із законопроєктом право на відстрочку матимуть:

  • особи, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
  • люди, які є опікунами особи з інвалідністю І чи II групи, визнаної судом недієздатною;
  • члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
  • члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
  • жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • вагітні жінки;
  • тільки чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
  • докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку;
  • не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
  • військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби в запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
  • не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом шести місяців військовозобов’язані з-поміж громадян, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану;
  • право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.

8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики. А Комітет з соціальної політики ВР відправив законопроєкт про мобілізацію на доопрацювання. Водночас до Ради подали ще чотири альтернативні законопроєкти про мобілізацію.

Читайте також: Служу народу України? Про що законопроєкт про мобілізацію та чому українці критикують його