Мінування доріг, обмін їжі, тіла загиблих на вулицях, - начальниця Олешківської МВА Гасаненко розповіла про життя у заблокованому місті

Про це розповіла начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко у спільному проєкті Еспресо та Slawa.TV "Український фокус. Ранок". 

2026 рік став найважчим для Олешок від початку російської окупації. За оцінками місцевої влади, у місті залишаються близько 2 тисяч людей, хоча ті, хто нещодавно зміг виїхати, говорять, що населення може сягати 2,5-3 тисяч осіб. 

"Місто живе просто в найскладніших умовах, тому що фактично 2026 рік, хоча повномасштабне вторгнення, з першого дня місто було окупованим, але 2026 рік став найскладнішим в історії міста. Станом на зараз ми вважаємо, що в місті залишається десь близько 2 000 людей, хоча вчора я мала зустріч з нашими земляками, з олешківцями, які виїхали, тільки 1 травня, залишили місто, вони говорять про те, що ця цифра може бути навіть більшою, тобто в місті може перебувати десь близько двох з половиною і за їхніми твердженнями навіть до трьох тисяч людей. Тому що дуже багато людей, які є маломобільними, взагалі не пересуваються містом. Пересуватися вкрай небезпечно, всі дороги в місті заміновані", - розповіла вона.

За словами Тетяни Гасаненко, пересування містом надзвичайно небезпечне через щільне мінування. Востаннє продукти в Олешки вдалося доставити 26 травня. Під час чергової спроби 2 червня чотири автомобілі підірвалися на мінах, двоє людей загинули. 

"Один із водіїв зараз перебуває в тяжкому стані в Олешківській лікарні, куди його доправили просто на садовій тачці, так як про екстрену медичну допомогу вже забули, що це за словосполучення і яка допомога може бути надана. Ця людина потребує більш професійного втручання і лікування, але наразі вивести її з Олешок неможливо. Тобто, фактично, ми знову стикнулись з тим, що ось уже більше трьох тижнів ні виїхати, ні в'їхати в місто абсолютно неможливо. Люди перебувають на межі виживання без продуктів харчування, без питної води, без ліків, без належної медичної допомоги і без можливості виїхати з міста. Тобто місто фактично є заблокованим", - зазначила вона.

Також, за її словами, у місті тривалий час не дозволяли ховати померлих. Тіла накопичувалися в підвалі лікарні, пристосованому під морг, а через літню спеку окупанти лише нещодавно дозволили поховання людей, які померли природною смертю.

"Ті, хто загинули, ми вчора ось цими земляками просто обговорювали кожне місто, де лежить тіло чи те, що залишилося від тіла, когось прикривають просто простинкою і яку приминають там камінцями для того, щоб не бачити, як це тіло просто перетворюється в щось страшне. Тобто ми знаємо конкретно, де, чиє прізвище, яка людина лежить два місяці, три місяці. Її нема кому забрати звідти, де вона наступила на міну, отримала якусь травму, чи, можливо, це був просто скид з дрону. І, дійсно, окупанти пояснюють неможливість поховання саме загиблих тіл тим, що вони, ну це тільки варто слухатися ці слова, фіксують злочини Збройних сил України. Тобто, допоки ця територія не була окупована, там і злочинів не було.

А от тепер обов'язково треба доправити ці тіла на Каланчак для того, щоб встановила експертиза, що це дійсно такий злочин з боку Збройних сил України і тільки потім начебто можна забрати це тіло. Але, враховуючи те, що ні виїхати, ні в'їхати з міста неможливо, Ті тіла, які були забрані там ще, чи якимось дивом були довезені в той Каланчак, три-чотири місяці тому, дійсно, вони ховаються не в відомих місцях, чи взагалі вони поховані, невідомо", - додала вона.

Тіла загиблих від обстрілів і дронових атак часто місяцями залишаються на вулицях, а безпритульні собаки розтягують останки. Через це окупаційна влада оголосила відстріл тварин.

"А те, що зараз сталося в місті, тіла просто таскають ці безпритульні собаки, і самі окупанти вимушені були два тижні тому оголосити відстріл безпритульних собак, тому що собака, яка знає смак людського тіла, вони вже почали просто ставати небезпечними і для живих людей, які не можуть пересуватися містом не тільки від того, що там заміновано, є скиди дронів, а від того, що є небезпека від безпритульних собак, тому що це насправді дуже страшні речі відбуваються в місті на зараз", - розповіла вона.

Крім того, мешканці міста дедалі частіше вдаються до натурального обміну.

"Я останні декілька днів з таким жахом читаю Telegram-канали, в яких олешківці просто пишуть про натуральний обмін. Тобто все абсолютно, що є в домі, чи якась косметика, чи якісь старі книги, чи просто пишуть: поміняю, наприклад, 300 грамів цукру на дві цибулини. Ну, це це страшні відбуваються речі, тому що навіть в той час, коли завозилися, ну, для комерційного продажу продукти, люди не мали змоги їх закупити, тому що грошової маси в них немає. Росіяни, маючи на меті видати якусь там, наприклад, свою соціальну допомогу, роздали картки, але жодного банкомату в місті чи банківської установи немає", - зауважила начальниця МВА. 

Для того щоб отримати гроші, треба їхати у Скадовськ, наприклад, але якщо людина виїхала, повертатися в Олешки сенсу немає. 

За словами Тетяни Гасаненко, через постійні атаки дронів та мінування люди не можуть навіть вирощувати овочі на присадибних ділянках. Для випікання хліба вони перемелюють крупи й макарони на борошно та використовують залишки консервації. 

"Вони перемелюють в борошноподібний стан крупи, макарони, додають наприклад, туди розсіл від тих закруток, які залишаються, уже три роки, перебувають там в підвалах, викопують після того, як ці підвали були затоплені в результаті теракту. Додають соду і випікають отакі хлібці, які, ну, просто страшно їсти. Якщо попередні роки вони ще мали можливість присадибно вирощувати там десь картоплю, чи, можливо, якісь інші овочі, то я вчора спілкувалася з людьми, вони говорять про те, що це зараз не є можливим. Постійні дрони, які висять постійно, вони навіть не відлі там з певних місць. Настільки щільне замінування, що навіть перейти на іншу сторону вулиці - це є проблемою. Люди не можуть вийти з власного будинку Ми вважаємо, що близько 2 000 із них - це десь близько 47 дітей, але взагалі в окупованій громаді 182 дитини", - розповіла вона.

• 15 березня родина 70-річних пенсіонерів розповіла, як змогла вирватися з тимчасово окупованих Олешок, що на Херсонщині, разом із сином з інвалідністю.