Міжнародний суд ООН продовжить розгляд справи України проти Росії щодо геноциду

У п'ятницю, 2 лютого, Міжнародний суд ООН в Гаазі визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо геноциду

Про це повідомляє Reuters.

Судді Міжнародного суду ООН постановили, що справа, яку Україна порушила проти Росії за звинуваченням у геноциді за кілька днів після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, може просуватися далі.

Зокрема, суд визнає, що він має юрисдикцію розглядати запит України про те, що вона не порушувала своїх зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, і що цей запит є прийнятним, передає Укрінформ.

Що відомо про створення спецтрибуналу над РФ

Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у цьому питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов'язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.

9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.

У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.

13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.

Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.

Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.  

3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.

10 липня в Офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.

Згодом 22 серпня українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилась на дещо видозмінений гібридний формат.