Шамшур: Наразі головне вирішується на фронті і все залежатиме від того, як там розвиватиметься ситуація

Таку думку висловив дипломат, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в США та Франції Олег Шамшур в етері Еспресо.

Війна між Ізраїлем та Іраном вже відсунула російсько-українську війну на другий план для адміністрації президента США Дональда Трампа. Водночас ключовим завданням для України залишається стабілізація фронту та посилення тиску на російську економіку.

За його словами, нині головним зовнішньополітичним пріоритетом для Трампа є ситуація навколо Ірану.

"Після того, як (Трамп, - ред.) вступив на посаду, він сказав: "Є два пріоритети". І перший він висловив тоді війна в Україні. І це, я так вважаю, він це казав, виходячи з того, що була така у нього ілюзія, що це можна закінчити швидко. І потім ситуація на Близькому Сході. Зараз він абсолютно сконцентрований на війні з Іраном. Явно в його пріоритетах, інтересах припинення російсько-української війни, щоб української війни відійшло на другий план, але знову ж таки я хотів би, щоб ми ще раз подивилися на його позиції, вони явно не є сприятливими для України", - зазначив дипломат.

Олег Шамшур переконаний, що позиція президента США щодо України залишається незмінною та не надто сприятливою для Києва. 

"І зараз взагалі головне питання, я про це вже також мільйон разів казав, не перемовини, де вони відбудуться, буде персональна зустріч Зеленського з Путіним, не буде, а головне зараз зупинити Путіна і зупинити там, де нам потрібно, потрібно нашим партнерам, а не там, де хоче цього Путін", - наголосив він.

Коментуючи ризик того, що війна на Близькому Сході може відтіснити Україну з американського порядку денного, дипломат заявив, що це вже сталося. 

"Це не витісняє, вже витіснило і витіснило з початку війни, і коли стало зрозуміло, що план Трампа-Нетаньягу не спрацьовує, і, незважачи на підписання цієї проміжної угоди явно Трамп не досягнув своїх цілей і ситуація для нього є абсолютно невиграшною. Ну, а як нам бути, в принципі, також нічого нового немає", - сказав він.

На його думку, подальший розвиток подій залежатиме насамперед від ситуації на фронті. 

"Треба виходити з того, що головне вирішується зараз на фронті і все залежатиме від того, як буде там розвиватися ситуація, якою буде динаміка. Зараз вона, ну, скажімо так, таке враження, що повернулись сприятливий для нас бік через те, що нам вдалося стабілізувати фронт, і це головне", - пояснив дипломат.

Водночас на дипломатичному напрямку Україна має продовжувати роботу зі США та активніше залучати європейських партнерів. 

"Якщо брати дипломатичний, як у нас кажуть, трек, то, безумовно, треба продовжувати говорити із американцями, треба заохочувати європейців, щоб вони грали, відігравали більш активну роль, враховуючи те, що їхні позиції дуже близькі до позицій наших ще не абсолютно, але за багатьма параметрами", - додав він. 

Олег Шамшур назвав два ключові завдання для України та її партнерів: забезпечення стабільного фінансування і військової підтримки, а також посилення економічного тиску на Росію. 

"І, як на мене, от це зараз є, якщо вже так відкинути всі розмови, то два найбільш суттєвих питання. Це, щоб функціонував Perl, щоб були гроші від європейців, щоб було, ну, скажімо, і бажання, і можливість для американців продовжувати продавати зброю, це по-перше. По-друге, посилювати тиск на російську економіку, на Росію в цілому, оскільки зараз російська економіка, військова машина нарешті почала давати збої, нарешті захиталась і зараз треба зробити все для того, щоб дотиснути Росію, завдати серйозний удар військовій машині. Оце два, як на мене, найголовніших завдань, які й визначать те, як буде розвиватися ситуація", - резюмував дипломат.

Війна Ірану та США: що передувало

28 лютого 2026 року США та Ізраїль завдали скоординованих ударів по Ірану в рамках операції "Епічна лють", що відкрило нову фазу багаторічного протистояння між Вашингтоном і Тегераном. Удари були спрямовані на знищення ракетної, військової та ядерної інфраструктури — під час операції ліквідували верховного лідера Алі Хаменеї. 

Іран відповів ракетними ударами по ізраїльських містах та американських базах у регіоні, бойові дії поширилися на Ліван.

Незабаром Іран фактично заблокував Ормузьку протоку — через неї проходить близько 20% світових поставок нафти і газу. США у відповідь запровадили повну морську блокаду іранських портів 13 квітня.

17 квітня сторони досягли перемир'я, і Іран оголосив про розблокування протоки, однак вже наступного дня повернув жорсткий контроль над нею, звинувативши США у "піратстві". 

США та Іран продовжують обмінюватися ударами — Трамп наполягає, що режим припинення вогню залишається чинним.

11 червня Дональд Трамп анонсував масштабні удари по Ірану вночі й пригрозив захопити острів Харг та інші об'єкти нафтової інфраструктури. Проте через кілька годин він оголосив про скасування запланованих ударів по Ірану, пославшись на угоду, яка нібито погоджена на найвищому рівні. Після цього джерело, наближене до переговорної групи Ірану, повідомило що жодного тексту меморандуму про взаєморозуміння зі США не погодили. Заяви Трампа пролунали на тлі одного з найгостріших зіткнень між Іраном і США з моменту оголошення перемир'я.

14 червня стало відомо, що Іран назвав неможливим підписання мирної угоди зі США через удар ЦАХАЛ по Лівану. Глава Білого дому Дональд Трамп розкритикував Ізраїль за атаку.