У Польщі з’явилися дещо антиукраїнські настрої - це результати пропаганди РФ, - волонтерка Кудзя

Про це заявила польська реставраторка та волонтерка Анна Кудзя в інтерв'ю проєкту "Люди змін з Лесею Вакулюк" на Еспресо.

"Я дуже емоційно пов’язана з Україною, я завжди буду на боці України. Але це польсько-українське братерство трохи проблемне, немає чого приховувати. На жаль, багато трагічних історичних подій, тема Волині, яка постійно повертається, використовуються пропагандою і політиками, для того, щоб не допомагати нам в побудові братерства. Багато моїх друзів волонтерів до війни дуже мало приїздили до України, а коли почалася війна якийсь голос всередині сказав: "треба поїхати допомогти", - зазначила вона.

Кудзя додала, що ці люди вже під час війни пізнають Україну і говорять те саме, що і  вона.

"Що Україна – це чудова країна, звичайно теж має свої вади, так само як і Польща, має плюси, має мінуси. Я, трохи живучи і там, і там, можу об’єктивно ці плюси і мінуси побачити, але завжди повторюю, що ми маємо як багато спільного, так і багато відмінного, але це не означає, що це погано, бо з відмінностей часто народжуються найкращі речі, найкращі ідеї, найкращі проєкти, найкраща співпраця, тільки треба зрозуміти, що це так, і не злитися через це, лише прийняти ці відмінності, бо так відбувається в усіх відносинах, між друзями, між дівчиною і хлопцем, бо ми не однакові, завжди відрізняємось", - наголосила волонтерка.

На її думку, мова про те, щоб прийняти ці відмінності і з них будувати гарні речі.

"На жаль, пропаганда і політики люблять це використовувати. У Польщі пропаганда почала добре працювати, з’явилися трохи антиукраїнські настрої, є частина суспільства, яка проти українців, на мою думку, це результати дуже добре поширеної російської пропаганди",  - додала Кудзя.

Вона також відповіла на питання про те, яка ця пропаганда і в чому вона проявляється.

"Це все робота в інтернеті, в соціальних мережах. Не знаю, чи ти пам’ятаєш, в Польщі були пожежі, дуже потужні, зараз вже офіційно наш уряд підтвердив, що це були умисні підпали, які робили росіяни. Когось підкупили, щоб це зробити, тобто те, що російські шпигуни є в Польщі то вже очевидно, і вони виконують багато роботи. Ми не знаємо, хто може бути тими шпигунами, але відомо, що таких осіб багато, і вони так діють … Але, на жаль, також дуже часто дописи, які з’являються в соціальних мережах, підбурюють", - зазначила волонтерка.

Вона навела як приклад фермерів, які страйкували на кордоні.

"Це була дуже складна тема, бо з одного боку дійсно польський фермер, який був злий на нашу владу, просто хотів вийти, показати і поборотися за своє, а ті фермери стали жертвами російської пропаганди. Це постійно працює, і ми дійсно інколи навіть самі не знаємо взагалі, де і як. Наприклад, часто так буває, що напишеш якийсь допис у фейсбуці і до нього з’являється багато різних коментарів, бувають негативні коментарі, а люди це читають і це залишається у них в голові, бо в більшості ці коментарі пишуть боти, створені росіянами, але багато з тих осіб, то справжні люди, які дійсно пишуть коментарі", - наголосила Кудзя. 

Волонтерка додала, що часто і політики не допомагають своїми коментарями, створюють такі думки, що в Польщі зараз потрібно боятися, дуже легко в людях пробудити думку, що чуже – це твій ворог. 

"Хтось приїхав до твоєї країни, він поганий, потрібно його боятися. І у нас на цьому тлі почало це працювати. На початку допомога, а потім раптом: "Ааа! Бо багато українців, вони забирають у нас роботу" або щось ще. Насправді це те, що тобі хтось десь сказав, і ти починаєш це переварювати у своїй голові, хоча це взагалі неправда, і потроху починаєш в це вірити, в цьому і є суть. Це мене найбільше вражає. Я часто, коли в Польщі зустрічаюся з такими висловами, або «у моєї знайомої була така ситуація в магазині, коли прийшла українка і щось там зробила». Я кажу: "Ти була там, ти це бачила, ти була свідком цього, тебе це безпосередньо стосувалося?" І чую: "Ну, ні, я це почула". Я кажу: "Як вже почула, то та історія вже 10 разів перекручена". Треба брати до уваги те, що багато людей, які втекли до Польщі, все своє життя жили в України, ніколи не виїжджали, приїзд до Польщі або до іншої країни, бо мова не тільки про Польщу, є чимось новим, бачиш новий світ, нові речі. Поляки часто забувають, що треба давати людям шанс, просто, по-людськи, хтось приїжджає до тебе і це не означає, що він одразу має знати, як тут живеться, які тут правила, треба йому дати час, щоб він цього навчився, щоб він це побачив. Я стараюся такі історії блокувати", - підсумувала вона.