Зеленський марно кличе Сі до Києва

По-перше, тому що Китай нам не друг. Китай у протистоянні із США цінує Росію як свого політичного союзника і цінний сировинний придаток. А тому не буде демонструвати підтримку Україні. Росія каже, що в Україні воює з колективним заходом. А Китай протистоїть йому в реальності. Принаймні США. А саме США найбільше допомагають нам у протистоянні з Росією.

По-друге, тому що з Китаєм магія Зеленського не працює. Зеленський говорить не з політиками. Зеленський добре заходить суспільству. Він дуже популярний на Заході. І завдяки тому, що він є відображенням героїчного образу українського народу. Він є уособленням українства для середньостатистичного німця чи канадійця. Але також тому, що він відповідає запиту на контрелітність, який зараз дуже поширений на Заході через зростання економічної нерівності, яку фіксують останні десятиліття.

Зеленський говорить не з політиками. Зеленський добре заходить суспільству. Він дуже популярний на Заході. І завдяки тому, що він є відображенням героїчного образу українського народу. Він є уособленням українства для середньостатистичного німця чи канадійця

І саме через підтримку суспільства у політиків вже немає вибору. Бо політики роблять те, що хоче суспільство. А в Китаї у суспільства немає вибору. Що скаже товарищ Сі, то й буде. Суспільство робить те, що хоче диктатор.

Читайте також: Як перекривають російські лазівки в оминанні санкцій

Тому навіть якби Сі приїхав, подзвонив, вийшов на зв'язок по зуму чи прислав смс — це б нічого не змінило. Та сама проблема і з Індією, до речі. Де останні роки активно йде автократизація країни й Моді перетворюється на авторитарного керівника, який закриває незалежну пресу, садить у в'язницю свого найближчого противника, а найбільшим олігархом стає його дружбан. Наближаючи країну до індійського варіанту фашизму, про що зараз б'є на сполох західна преса.

Тому Китай і Індія нам не друзі. Як держави. Бо наша війна з Росією — це війна за цінності. І ми не отримаємо підтримку від тих урядів, які сповідують зовсім інші цінності. Або не сповідують жодних.

Китай і Індія нам не друзі. Як держави. Бо наша війна з Росією — це війна за цінності. І ми не отримаємо підтримку від тих урядів, які сповідують зовсім інші цінності. Або не сповідують жодних

Вони не можуть стати прямо на бік Росії. Бо їм потрібні ринки Європи та США. І вони знають, що цього їм не подарують західні уряди, бо такого не пробачать західні суспільства. Але вони будуть намагатися співпрацювати з Росією, щоб максимізувати свій прибуток. Бо для диктаторів, як і для депутатів ОПЗЖ, всіх цих міцних господарників, ніколи не буває цінностей, а є інтереси. Власні інтереси. Тому всі ці Шуфричі й Суркіси завжди так легко знаходили спільну мову між собою в українському парламенті. Бо ніякі ідеологічні "дурниці" їм не ставали на заваді.

Читайте також: Чому для Сі Путін виглядає безперспективним ідіотом

А візит чи підтримка України в інший спосіб цим інтересам заважає. Бо важче буде отримати вигоду від слабкої Росії. Важко буде отримувати сировину зі знижками звідти. Не кажучи вже про те, що "інша" позиція дозволяє як Індії, так і Китаю, претендувати на роль лідерів іншого світу, Глобального Півдня, Світу ображених країн, де рівень життя нижчий, ніж на колективному Заході. Але де цей рівень життя й економічна міць значно зросли за останні 40-50 років і вони хочуть зайняти більшу роль у світі. Парадокс у тому, що рівень життя Глобального Півдня різко зріз завдяки глобалізації, яку впроваджували та забезпечували США. Що не заважає більшості на цьому Глобальному Півдні то США не любити. А значить і не підтримувати тих, кого підтримує США. Тобто нас.

Тому не слід переживати, що Сі не дзвонить. Від того дзвінка користі б не було ніякої. Тільки час витрачати. Від візиту Орландо Блума і то більше користі.

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.