Які повноваження матиме військовий омбудсман за новим законом — пояснює Ольга Решетилова

Більше про це в етері Громадського радіо розповіла уповноважена президента з захисту прав військовослужбовців та членів їхніх родин Ольга Решетилова.

За її словами, за новим законом військовий омбудсман наділяється суб’єктністю. Він може не просто розглядати скарги військовослужбовців, але й проводити за своїм рішенням перевірки у військових частинах. Він матиме доступ до військових частин та військових об’єктів. Також військового омбудсмана невідкладно зможуть приймати командири різних рівнів.

Він зобов’язаний реагувати на скарги військовослужбовців. У випадку, якщо життю або здоров’ю військовослужбовця є загроза, то  у військового омбудсмана є три дні на реагування. 

"Це доволі стислі терміни. Але ми спеціально поставили такі рамки, щоб максимально захистити військовослужбовців", — наголосила правозахисниця.

За результатами перевірок військовий омбудсман надаватиме свої висновки органам військового управління, а також з рекомендаціями щодо вжиття відповідних заходів.  Органи військового управління матимуть 10 днів на реагування та вжиття заходів.

Якщо командування не реагуватиме на вимоги військового омбудсмана, то у нього є кілька шляхів подальших дій:

• перший — це доповідь верховному головнокомандувачу (тобто президенту), який може приймати відповідні рішення;
• другий — це притягнення до адміністративної відповідальності командирів різних рівнів.

Ольга Решетилова наголосила, що в Україні ще немає військового омбудсмана. Згідно з законом, його має призначити президент. Сама ж вона обіймає посаду уповноваженого президента з захисту прав військовослужбовців та членів їхніх родин. А це, за її словами, дві різні посади. Ольга Решетилова не знає, чи залишиться її посада після призначення військового омбудсмана. Також їй невідомо, кого Зеленський призначить на нову посаду. Сам по собі Офіс військового омбудсмана, ймовірно, запрацює через місяць.

Чи розслідуватиме військовий омбудсман військові злочини

Як наголосила Ольга Решетилова, військовий омбудсман не зможе замінити собою правоохоронні органи. Якщо йдеться про кримінальні правопорушення, то реагувати мають правоохоронні органи.

"На сьогодні, на жаль, ми не маємо органу, який би розслідував військові злочини, тобто злочини, вчинені під час військової служби. Державне бюро розслідувань, на жаль, не справляється з цим обсягом. І ДБР  не є частиною Сил безпеки та оборони. Йдеться, мабуть, про створення військової поліції. Але той законопроєкт, який є у Верховній Раді, також недосконалий. Тому що військова поліція не буде абсолютно незалежною, згідно з цим законопроєктом. Тому він  не пройшов далі. Нам треба думати над створенням нового законопроєкту", — наголосила правозахисниця.

Також вона акцентувала на потребі спеціалізації суддів. Про відновлення військових судів не йдеться, але судді, які розглядають справи щодо військових, повинні мати певну спеціалізацію.

Чому Офіс військового омбудсмана підпорядкований президентові

Коментуючи інформацію про те, що при створенні нового органу було порушено Конституцію, а також реагуючи на закиди опозиції в тому, що новий орган не буде незалежним, Ольга Решетилова наголосила, що створити новий конституційний орган, яким би мав бути військовий омбудсман, неможливо через воєнний стан. Тому було вирішено створити Офіс військового омбудсмана як допоміжний орган при президентові. Президент може створювати допоміжні органи, відповідно до статті 106 Конституції України. 

"Я, як правозахисниця, виступала за це до 2022 року, коли була можливість вносити зміни до Конституції. Відповідні зміни в закон про національну безпеку, який ухвалили в 2018 році, могла зробити і «Європейська солідарність», яка тоді була президентською фракцією [тоді ця партія називалася «Блок Петра Порошенка]. Але, на жаль, на той момент держава не була готова до створення цієї інституції. А тепер ми вже маємо надпотребу", — сказала Ольга Решетилова.

Вона нагадала, що у законі було також прописано, що військовий омбудсман буде щорічно звітувати про свою діяльність перед парламентом. Таким чином, він буде підзвітним не лише президентові.

Водночас перебування військового омбудсмана у підпорядкуванні президентові є ефективнішим з погляду вирішення системних проблем.

 "Коли ти телефонуєш від верховного головнокомандувача якомусь командиру, то реакція зовсім інша, аніж телефонує людина з-за меж системи. Тому що армія — це досить закрита структура, яка не підпускає до себе людей, які представляють цивільно-демократичний контроль у повноцінному розумінні", — сказала Ольга Решетилова.