У той час, коли всі спостерігали за наступом Пригожина на Москву, східне угруповання ЗСУ розпочало наступ у районі Бахмута, у напрямку Оріхового, Василівки, Богданівки, Ягідного, Курдюмівки. Про це повідомили 24 червня, а 25-го командир 3-ї ошбр полковник Андрій Білецький оголосив деталі наступу. Він сказав, що бійці бригади відбили у РФ 1 км лінії окопів. Росіяни чинили серйозний опір, бої в окопах вели на відстані 1 - 2 м. Захисникам України вдалося зачистити територію від ворога. Зрештою, бійці розгромили 3-й батальйон 37-ї гвардійської мотострілецької бригади РФ, який фактично припинив існувати. Спершу була 72-а бригада, яку повністю знищили. Зараз знищують 57-у. Думаю, таке саме буде з російськими десантниками, які намагаються компенсувати відсутність вагнерівців у Бахмуті. За словами Білецького, західний берег каналу Сіверський Донець - Донбас повністю зачищений від ворога, плацдарму ворога не існує. Речник Сил оборони на Таврійському напрямку Валерій Шершень, який відповідає за Мар’їнку й Авдіївку, сказав, що ворог спробував проводити активні бойові дії в районі Мар’їнки, але даремно. РФ намагалася скидати на наші підрозділи хімічні аерозольні боєприпаси, але вітер дув у бік противника. На Півдні бойові дії у відомих нам населених пунктах тривають. Інформації від Генштабу не надходило, хоча динаміка на окремих напрямках активна. Коли будуть результати, ми про це дізнаємося.
Не можу не згадати, як війська Пригожина рушили на Москву, подолали 800 км за кілька годин, збили гарну кількість гелікоптерів і транспортний літак РФ, але кампанія завершилася менш ніж за добу. Військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь зауважив, що ми бачили тільки те, що на поверхні. Завжди існували спрощені смислові конструкції щодо проєкту Пригожина, нібито це просто ПВК, а західні експерти не розуміють, що у РФ не можуть існувати паралельні ЗС без дозволу чи кураторства, лідерства АП і людей, які пов’язані з ФСБ або АП. На Заході не відчувають реальність РФ і режиму Путіна. ПВК Вагнера створено ГРУ, Генштабом РФ. Вона виконувала тактичні завдання, зокрема функції спецзагонів. Після заробітків у Африці, діяльності в Сирії долучилася ФСБ. Політичний імпульс Пригожину дали з АП. Це була кероване й організоване частиною АП і її оточення шоу, яке мало на меті послабити режим Путіна чи продемонструвати йому, що його стан дуже слабкий. Можливо, інше угруповання, яке разом з президентом РФ, вирішило домовитися з тими, хто заявив про змогу зупинити вагнерівців. Це типовий рекетський прийом: створити проблему та запропонувати вирішити її за певні поступки. Це може бути ослаблення Шойгу та Герасимова, за якими теж хтось стоїть. У будь-якому разі - це послаблення ролі Путіна. Далі, можливо, спостерігатимемо політичні зсуви в бік тих, хто намагається зупинити цю війну, хай би там як парадоксально це не звучало. Багато людей каже, що їх очолює Патрушев. Очевидно, це хтось потужний і розумний. Ця людина може грати в дуже небезпечну гру, зокрема із Заходом. Путіну треба б показати диктаторські риси. Країна почала валитися, жодної стійкості РФ не показала. Озброєні люди просто каталися. На РДК не було реакції, так само й на пригожинців. Неважливо, хто за ними стоїть, але що бачать Україна, яка зазнає агресії РФ; Захід, що дуже боїться Путіна, а він не може навести лад на невеликій території. Генерали обговорюють питання з вагнерівцями, збиті вертольоти. літаки… Абсолютний сюр. На цьому тлі Путіну треба показати силу, але він смішний зі своїми зверненнями. Очевидно, за ним стоять хиткі структури, що не можуть відповідати на заяви. Путіна підводять до того, щоб домовлятися. Це шоу показує йому, що треба домовлятися. Йому скажуть, що війна зазнала краху і є канали зв’язку із Заходом, які запропонують механізми вирішення ситуації. Зрештою Путіна здадуть до Гааги. Відлік уже почався. Далі ті, хто хоче дорватися до влади й будуватиме нові відносини із Заходом, Україною, мріють про збереження корумпованого КДБ-стського режиму, адже інший призведе до розвалу РФ. Для нас це позитивний процес. Країна-агресорка мала розвалюватися зсередини у владному апараті. Мораль і мотивація військ РФ починають знижуватися.
У багатьох лідерів, особливо на Заході, охололи спини. Те, чого вони дуже боялися й те, що 30 років відбувалося в СРСР, почалось і у РФ. Уявіть, що Пригожин із його підходами, виступами захоплює владу в Росії й у його руках — найбільший у світі ядерний потенціал. Захід має запросити Україну до НАТО, адже зараз нема сенсу боятися РФ, адже там нема влади, а є хаос, групи осіб, що намагаються врятувати життя, тому що війну програли і є певний час уладнати ситуацію. НАТО боїться ескалації війни з РФ. Це стратегічна помилка, якщо у Вільнюсі не зміниться думка. Вона призведе до того, що ми не зможемо використати шанс. Якщо Україну запросять до НАТО, то ми з Альянсом виробимо кілька варіантів плану кризового менеджменту після трансформації РФ, щоб вона була контрольованою та без негативного сценарію. Зараз розглядаємо ЗАЕС, а в Росії АЕС, ядерної, хімічної зброї дуже багато. Це все може стати безконтрольним. Питання про НАТО треба порушувати знову.
Китайський фактор цікавий. КНР розглядала РФ не як союзника, а як військовий інструмент, адже до повномасштабної війни думала, що там серйозна армія. Це показували в Сирії, Африці. Українці показали, що це фейк. Потім Китай зібрався використовувати російські ресурси, але після заколоту питання не визначене. Для КНР США - головний конкурент. Китай і США - сіамські близнюки, пов’язані промислово, економічно, фінансово, про що ми забуваємо. Це, можливо, найближчі країни у світі. КНР намагається знайти нові можливості економічного розвитку відносин зі США на тлі розгортання технологічної революції. Після заколоту РФ точно послаблює своє місце в китайській стратегії. Це територія з ресурсами. Значить позиції Росії у світі ще більше падають, адже КНР відсуватиме її. Це бачитимуть партнери Китаю, відповідно її авторитет і Путіна падатиме ще більше. Це величезний удар по режиму та можливості уникнути санкцій, коли Захід стискає кільце навколо РФ, яка розраховувала на торгівлю з Індією, КНР і їхніми партнерами. Зараз залишаються КНДР, яка заявила про підтримку Путіна, й Іран, який надіслав чергову партію "шахедів" до РФ.