Deep strike стратегічного рівня, або як Україна відкрила “другий фронт” у санкціях проти Росії

Роль Балтики та Усть-Луги в системі обходу санкцій

З початку повномасштабного вторгнення в Україну значення балтійських портів для Росії значно зросло. У квітні та травні 2024 року обсяг експорту сирої нафти з Балтійського моря був значно вищим, ніж з Чорного моря (11,8 млн тонн і 11,5 млн тонн відповідно проти 4,1 млн тонн і 3,5 млн тонн. У жовтні 2023 року вже понад половину всього російського експорту нафти відвантажувалося з портів Балтійського моря. 

Насамперед в останні роки Росія активно розвивала як альтернативні маршрути для експорту вуглеводнів такі балтійські порти, як Усть-Луга та Приморськ. 

Пожежа на нафтозаводі у Самарській області, фото: ВЧК-ОГПУ

Порт Усть-Луга має в цьому сенсі ключове значення для нововибудованої російської експортної логістики. Бувши сучасним цілорічним портом, він обробляє газовий конденсат і перевалює нафтопродукти, дозволяючи Росії здійснювати постачання на міжнародні ринки. Без перебільшення, створення цього порту стало проривом у російській експортній логістиці, надавши компанії власний термінал, який не залежить від інших підприємств і відкрив нові можливості для збуту продукції в більш ніж 20 країн. У ширшому контексті порт приймає найбільші судна і дозволяє обходити порти країн Балтії, виконуючи стратегічну роль у торгівлі та логістиці.

“Тіньовий флот” як інструмент обходу санкцій

Росія обходить західні санкції та цінову стелю G7, активно використовуючи так званий “тіньовий флот”. Цей флот, за різними оцінками, налічує від 435 до 591 танкера, в період з лютого 2024 по лютий 2025 року він перевіз близько 61% всього морського експорту російської нафти. І значна частина цього тіньового експорту (42%) припадає саме на балтійські та чорноморські порти .

Стратегічний розрахунок атаки на Усть-Лугу: масштаби уражень

24 серпня під час атаки на Усть-Лугу Сили оборони застосували винятково безпілотники, десяток яких було збито. Проте точність удару дозволила компенсувати слабкість потужності - сильна пожежа на терміналі НОВАТЕК у цьому контексті створює нові, справді вражаючі перспективи на майбутнє. У гасінні пожежі брав участь спеціальний пожежний потяг, оснащений 183 тоннами води та 5 тоннами піноутворювача, що свідчить про масштаб загоряння. За даними OSINT-аналітиків з групи CyberBoroshno, атака призвела до критичних пошкоджень кріогенної фракціонуючої установки для газового конденсату. Ця установка є ключовим елементом,   що переробляє газовий конденсат у цінні нафтопродукти, такі як авіаційне паливо, гас і дизель, призначені для експорту. І отже цей факт вказує на досягнення не просто дезорганізації роботи терміналу, а нанесення важливій російській енергетичній інфраструктурі ушкоджень високого рівня. Якщо ж брати за основу той факт, що економіка Росії критично залежить від прибутків від експорту викопного палива ( за даними на 2024 рік, військові витрати сягнули  майже 40% федерального бюджету РФ, а близько 30% доходів в цьому бюджеті становили доходи від нафти та газу),  атака на ключовий експортний термінал, такий як Усть-Луга, є прямим ударом по здатності Росії фінансувати військові дії.

Ну і показовий “бонус”: атака також призвела до тимчасової зупинки рейсів в аеропорту Пулково, що підкреслює її вплив на цивільну логістику.

Тим часом, якщо використати аналогію про “перший” фронт, тобто боротьбу Заходу з російськими маневрами для обходу санкцій, що відбувається на цьому треку? 

Заходи у відповідь Заходу та дилема ескалації

Безумовно, Росія досягла значних успіхів в обході санкцій. Та все ж не можна не бачити й того, що західні країни посилюють  свої багатосторонні та двосторонні зусилля з протидії російським гібридним загрозам. Економічні заходи, зокрема,  включають 16-й пакет санкцій ЄС від лютого 2025 року, який вводить повну заборону на суднозаходи в російські порти, такі як Усть-Луга та Приморськ, для суден, підозрюваних в обході санкцій або транспортуванні вантажів для військових потреб. Це доповнюється скоординованою ініціативою 12 країн, включаючи держави Балтії, Данію, Німеччину та Велику Британію, з перевірки страхових документів у підозрілих суден “тіньового флоту” у ключових морських протоках.

Концентрація експорту в Балтійському морі, оточеному країнами НАТО, робить тіньовий флот уразливим для некінетичного тиску. З посиленням моніторингу та перевірок з боку держав Балтії, Фінляндії та Великої Британії, ризики для страховиків та вантажоперевізників зростають. Інциденти, такі як пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі в грудні 2024 року, в яких підозрюється танкер “тіньового флоту”, вже призвели до збитків на десятки мільйонів доларів та створили прецедент для кримінального переслідування. Це зростання ризиків веде до ефекту “фінансового зараження”, що робить морське страхування в регіоні більш складним і дорогим навіть для сторін, що не беруть участь у санкціях.

Вертоліт Королівського флоту Wildcat, оснащений ракетною системою Martlet, фото: des.mod.uk

У військовому ж відношенні НАТО перейшло від політики “запевнення” до “стримування шляхом заборони”. Альянс запустив операції Baltic Sentry та Nordic Warden для захисту критично важливої підводної інфраструктури. Розгортання таких передових літаків, як італійські F-35, у місії з патрулювання повітряного простору Балтії, свідчить про серйозність намірів Альянсу в регіоні .

      Як цьому протидіє Росія? Використовує гібридні тактики, включаючи глушіння GPS-сигналів, інформаційні атаки та саботаж, щоб перевірити рішучість Заходу та залишатися нижче порогу, який міг би спровокувати застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Російські державні ЗМІ звинувачують країни Заходу в “піратстві” та “агресії”, коли ті посилюють моніторинг морських суден. Однак ця стратегія призводить до зворотного результату: замість того, щоб залякати, вона спонукає НАТО та ЄС до більш рішучих заходів у відповідь. 

А тепер поглянемо, як можуть діяти західні партнери та Україна, і як ці два “фронти” проти Росії можуть поєднати зусилля для спільної перемоги. 

Від управління ескалацією до економічного розриву: сценарії для Заходу

Можна виокремити три вірогідні основні сценарії розвитку подій та реакції Заходу.

Сценарій “Обережного управління ескалацією” - найімовірніший сценарій. Західні країни продовжать свою нинішню стратегію, що поєднує економічний тиск та некінетичні заходи. Це включає подальше посилення санкцій, посилення перевірок суден “тіньового флоту” та підтримку морської безпеки в Балтійському морі. Захід мовчазно заохочуватиме використання Україною власних наступальних можливостей, утримуючись від їх публічної підтримки, щоб уникнути прямої конфронтації з Росією.

Сценарій “Цілеспрямованого економічного припинення”. Він означає перехід до посилення тиску. У разі великого інциденту, наприклад, масштабного розливу нафти із судна “тіньового флоту”, західні країни можуть вжити більш агресивних заходів. Це не буде військовою блокадою, але може включати обов'язковий фізичний огляд суден, жорсткі вторинні санкції проти страховиків, власників суден та покупців російської нафти, а також створення офіційного “чорного списку” суден, яким буде відмовлено у заході до портів.

Сценарій “Повного економічного розриву”. Він малоймовірний, але потенційно можливий і передбачає фундаментальне зрушення в західній політиці, коли метою стане не управління потоком російської нафти, а його повна зупинка. Це може включати зниження цінової стелі до рівня, близького до нуля, та введення повного ембарго на всі російські енергоносії, а також надання максимального тиску на країни-споживачі. Однак такий крок пов'язаний з високими ризиками, такими як стрибок світових цін на енергоносії та непередбачувана реакція Росії.

Цілком слушними можуть виявитися і рекомендації для західного командування, зокрема спрямовані на максимізацію тиску на Росію при мінімізації ризиків ескалації.

Формалізація геоекономічного тиску: замість того щоб реагувати на окремі інциденти, західним країнам слід створити формальну багатонаціональну структуру для боротьби з морською логістикою Росії. Ця структура має займатися координацією розвідувальної інформації про “тіньовий флот”, уніфікацією стандартів страхування та безпеки в Балтійському морі та систематичним застосуванням санкцій до будь-яких організацій, причетних до обходу санкцій.

Підтримка асиметричного потенціалу України: важливо визнати, що західні партнери можуть наданням фінансової та технічної підтримки суттєво вплинути на розвиток потенціалу України у проведенні операцій проти РФ.

Зміцнення стримування на Балтиці: необхідно продовжувати інвестувати в стратегію НАТО “стримування шляхом заборони”. Це включає розгортання передових багатодоменних систем (безпілотні судна, системи спостереження на основі ШІ) та проведення регулярних навчань, щоб чітко сигналізувати Москві, що будь-яка гібридна атака буде зустрінута швидкою та рішучою відповіддю. Цей підхід дозволяє демонструвати силу, не перетинаючи “червоні лінії” прямої військової конфронтації.

Україна ж тим часом відтепер може здійснити свій “прорив” у санкційній боротьбі проти Росії. 

Еволюція асиметричного потенціалу України

Удар по порту Усть-Луга, розташованому майже за 1000 км від українського кордону, засвідчив, що вся територія РФ стає потенційної зоною війни. Упродовж війни 2022-2025 років російське командування покладалося на стратегічну глибину, переміщуючи ключові об'єкти за межі досяжності українських озброєнь. Україна при цьому послідовно демонструвала збільшення досяжності цілей для її безпілотників (хоча ракетна довга рука виявилася не такою дієвою). Атака на Усть-Лугу є сигналом, що навіть найвіддаленіші та, здавалося б, повністю захищені об'єкти критичної інфраструктури, віднині перебувають під загрозою. Це створює дилему нового рівню небезпеки для російської влади, а також проблему розподілу засобів ППО-ПРО по величезній території країни.

Удар по Усть-Лузі, завданий безпілотниками, демонструє, що навіть з існуючим арсеналом Україна здатна до реалізації ефективних ударів по віддалених цілях. Інформація ж про початок серійного виробництва в Україні крилатої ракети великої дальності “Фламінго” є якісно новим інструментом в арсеналі України. 

Українська ракета "Фламінго" з дальністю польоту 3 000 км, фото: facebook.com/efrem.lukatsky

Ця зброя, в разі підтвердження бойових характеристик, може забезпечити Києву повністю незалежний та досить потужний інструмент для завдання ударів углиб російської території нового рівня.  Це робить Усть-Лугу та інші балтійські порти новою “ахіллесовою п'ятою” для російської економіки, яку Україна, судячи з усього, має намір активно використовувати.

Таким чином, Україна вчергове змінює стратегічний контекст війни. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.