Оптимізм від Богдана Гориня
Самі знаєте, як тривожно зараз на душі у всіх нас. Тому для мене, мабуть, символічно було, що в день свого народження (коли так само тривожно ловиш будь-яку новину зі сходу – немає різниці із днем звичайним) зустрів випадково свого сусіда Богдана Гориня.
Почали говорити – зрозуміло, що про ситуацію на сході, путінську агресію, що буде далі. І після розмови з цією мудрою людиною стало на душі спокійніше.
Адже на що йшли ці кілька десятків дисидентів за радянської імперії? Здавалося, що б’ються головою о тоталітарний мур. Табори, в’язниці, псіхушки. Без шансів перемогти. Але – перемогли!
А хлопці з УПА, оточені з усіх боків? А вони ж перемогли – ціною власного життя.
А згадаймо 18 лютого, коли уже підбирався янукович до самої сцени Майдану (і я уже почав внутрішньо готуватися до тривалого життя за авторитарного режиму).
Та зрештою, міг тодішній ще президент янукович за час Майдану офіційно звернутися до Кремля про введення російських військ в Україну?
Але не вийшло. Погляд історика і викладача порівняльної політології дає підстави для оптимізму. Ми вистояли тоді, ми вистоїмо зараз.
Ми обов’язково переможемо! Venceremos! No pasaran!
Слава Україні!
- Актуальне
- Важливе