Аграрний експерт Мартишев назвав головні транспортні "артерії" для експорту на 2023 рік
Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки назвав головні транспортні "артерії" для аграрного експорту на 2023 рік
Про це він розповів у етері телеканалу "Еспресо".
"У довоєнному рівні були інші ціни й це був інший врожай, у 2021 році було 108 тонн. Це не можна порівнювати. Ми можемо втратити до 20 млрд доларів через дорогу логістику і певні затримки з експортом, тому це дійсно важлива річ, враховуючи що у 2022 році 60% експортний виторг - це був як раз таки аграрний експорт", - наголосив він.
Мартишев зазначив, що саме тому для України важлива логістика.
"Знову ж таки я не вірю особливо в розвиток залізничних маршрутів, але от Дунай і Румунія - це головні транспортні "артерії" зараз і вони дійсно мають ще потенціал до розширення", - зазначив аграрний експерт.
Що відомо про заборону на імпорт зерна
Єврокомісія 2 травня ухвалила тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів з України у 5 країн ЄС. Спочатку заборону було впроваджено до 5 червня. Однак 12 травня Польща, Болгарія, Румунія, Словаччина та Угорщина закликали Єврокомісію продовжити ембарго на агропродукцію з України до кінця року.
У травні з'явилася інформація, що уряд Болгарії пообіцяв скасувати заборону на імпорт агропродукції з України після того, як почнуть діяти заходи ЄС щодо стабілізації ринку сільського господарства.
24 серпня стало відомо, що Угорщина просить ЄС продовжити заборону на імпорт українського зерна.
Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина.
25 серпня міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс сказав, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. Польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок.
Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.
1 вересня заступник міністра економіки України Тарас Качка сказав виданню Politico, що Україна скаржитиметься у Світову організацію торгівлі в разі продовження зернового ембарго після 15 вересня.
8 вересня польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський заявив, що скарги України на заборону ввезення зерна є тиском. Водночас Польща налаштована продовжити ембарго.
Проте 12 вересня Рада міністрів Польщі ухвалила резолюцію, в якій закликала Єврокомісію продовжити заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня. У документі наголошено: якщо цього не станеться, Польща запровадить таку заборону на національному рівні.
13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України. А 14 вересня в парламенті країни проголосували за зняття заборони на імпорт українського зерна з 15 вересня незалежно від рішення Єврокомісії.
Міністерство закордонних справ України у коментарі щодо експорту українських зернових до Євросоюзу наголосило: Україна розраховує, що після 15 вересня європейська сторона скасує будь-які обмеження на українську сільськогосподарську продукцію.
- Актуальне
- Важливе