Чому для українців так важливе Свято Трійці

Свято Трійці – одне з найбільших і найшанованіших християнських свят. Воно вбирає в себе велику кількість традицій святкування як дохристиянських, так і християнських.

Цього дня ми вбираємо оселі в зелень, ідемо до церкви освячувати букети з м’яти, любистку, лепехи, чебрецю та багатьох інших запашних трав, а в церкві зауважуємо зелене облачення духівників. У молитвах просимо, щоб Господь і нас долучив до благодаті Святого Духа.

Держава у свою чергу також долучилася до християнських урочистостей і влаштувала офіційний вихідний, який цього року припадає на 5 червня – День Святого Духа.   

Чим же це свято викликає всесторонню пошану і віншування – як з боку народу, так і з боку держави?

З історії Трійці

Свято має також інші назви — П’ятидесятниця, бо його відзначають на п’ятдесятий день після Світлого Воскресіння Христового. На ці ж дні припадають Зелені свята (Клечальна неділя), тісно переплетені з дохристиянськими віруваннями.

День Трійці стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця - Творця Неба і Землі, Бога Сина.

У Священному Писанні  говориться, що ми сповідуємо Трійцю єдиносущну і нероздільну. Єдиносущну - це означає, що Отець, Син і Святий Дух -  три самостійні Божественні образи, володіють всіма Божественними досконалостями, але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, а Єдиний Бог. Вони мають єдину і нероздільну Божественну суть.  

Як пишеться в Євангеліє, у цей день з небес на апостолів – простих 12 рибалок, чоловіків, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою були у світлиці будинку на Сіонській горі, -  зійшли вогненні язики Святого Духа, і апостоли заговорили різними мовами, щоб надалі йти до народів і проповідувати християнство.

За легендами, сходження Святого Духа обіцяв апостолам Ісус у день Свого вознесіння. Обіцянка сповнилася через десять днів – на 50-й день після Воскресіння. 

Святий Петро оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони пророкувати. Ось так, за церковними переказами, з’явилися мови, і з’явилися вони в ім’я проповідування добра і світла.  Апостоли розійшлися з цією метою по всьому світу.

З цієї події починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські спільноти.

Того дня близько 3 тисяч осіб взяло хрещення. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.  

Традиції святкування Дня Святої Трійці

Трійця відзначається три дні - у неділю, понеділок та вівторок. У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих служб в році, а після Божественної літургії відбувається вечірній молебень у пам’ять про поблажливість Святого Духа на учнів Ісуса.

У понеділок, одразу після Трійці, православні віряни відзначають День Святого Духа.  

Трійцю ще називають Зеленими святами, бо це – початок літа, що символізує буяння життя у повному його прояві.

У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили.

Старослов’янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців у звичаях ставити на Трійцю клечання у вигляді берізок, кленів і лип на подвір’ях, розвішувати на стріхах.

Прикрашали оселі і зсередини - стелити долівки запашними травами, духмяним зіллям заквітчували ікони, вікна, стіни.

Ось як описує Зелені свята на Гуцульщині етнограф Володимир Шухевич на зламі ХІХ-ХХ століть:

"Перед Св’ітою неділею — Сошествієм Святого Духа — ідуть мущини досвіта рубати галузки з явора якими косичать хату усередині, на образах, по клинках; затичують теж декуди хату знадвір’я листям любистку і скорушини, косичать вікна навхрест, а галузки з явора або бучини закладають у кожну сторонку грядок; листе любистку уживають до вікон тому, бо воно м’яке, держить ся добре скла, а листє скоруха «кудряве, має ладну уроду, навкруг як висічене»; до того оно вузьке, тому дає виразний взір на склі".

Переддень Трійці називали Батьківською, Троїцькою або Дідовою суботою. Це -  один з дуже особливих поминальних днів року.

Троїцький тиждень вважався Русальним, бо в ці дні нібито можна було всюди зустріти русалок (мавок). Їх уявляли собі як молодих жінок, дівчат чи дівчаток, які жили у водоймах, у лісі, в лузі чи в полі і могли замучити, залоскотати  чи втопити перехожих.

Храми Трійці

В Україні багато церков, присвячених Святій Трійці. Лише в Києві є кілька Троїцьких храмів - знаменитих історичних пам’яток.

Найвідоміша з них - Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври, збудована на початку XII століття. 

На жаль, не збереглася Троїцька Старокиївська церква (1651 –1682).

Видатну пам’ятку архітектури середини XVIII століття — Троїцьку церкву в Китаєві — створив відомий український зодчий С. Ковнір.

Свята – це не культ ботаніки

Зелень на Зелені свята – це добре, і це має бути. Як і яблука – на Преображення. Але святі отці застерігають, що це не мусить витісняти саму суть свята – ботаніка може лише доповнити, урізноманітнити, але не витіснити її.  

"Наша Українська Автокефальна Православна Церква Канонічна визнає і позитивно сприймає народні традиції під час святкування Дня Святої Трійці, в яких відображається історія і культура наших предків. Добре все, що наповнене Божою енергією, яка дарує людям любов, радість, щастя буття сьогодення і єднає нас з далеким минулим.

До цього наша Церква відноситься позитивно і готова підтримувати і розвивати народні традиції як культурне надбання наших пращурів, щоб зберегти український народ як націю і Україну як державу.

Але наша Церква не сприймає і засуджує ті традиції, в яких є поклоніння різним богам, засуджує поклоніння самій традиції, а не Всемогутньому Богу, підносячи їх вище за Єдиного Бога - Отця, Сина і Святого Духа. Треба радіти всьому, що створив Господь, але не можна Його творіння вважати вищим і головнішим за Самого Творця", -  наголошується на сайті Української Автокефальної Православної Церкви.

Ідея Трійці – в українському Тризубі

Серед багатьох (понад 40) версій, які пояснюють походження та тлумачать суть Тризуба,  є і та, що Тризуб – це графічне зображення ідеї Трійці про єдність Бога-Батька, Бога-Сина та Бога-Духа Святого.

Початок літа, народження Християнської церкви, розквіт і буяння природи, глибинну суть національних традицій і символів зміцнює, звеличує і окрилює благодать Святого Духа, який у ці дні зійшов на землю і відчути який має змогу кожен християнин. Тому Дня Святої Трійці ми чекаємо особливо.