Рости велика. Як уряд збирається розганяти українську економіку до 5-7% зростання

31 січня уряд представив пакет із 35 законів, за допомогою яких Україна зможе подвоїти економічне зростання вже цього року. Про що ці закони та чи допоможуть розігнати економіку до 5-7% зростання на рік.

Невідчутне покращення

Згідно з результатами дослідження, проведенного GfK Ukraine спільно з Center for Insights in Survey Research, лише 1% опитаних жителів України відчули значне покращення економічної ситуації в Україні впродовж останнього року (дані за грудень 2017 року). Ще 5% бачать незначне покращення ситуації з українською економікою.

Читайте також: Українців стає все менше. Що нас чекає: мігранти чи забуття

Натомість 31% респондентів заявили, економічне становище погіршилося, а 35% - певні, що воно погіршилося значно. Близько 24% вважають, що все залишилося так само, як на початку року.

Очевидно, наших скромних заявлених 3% зростання на рік (а за підсумками минулого року навіть 2%) замало, щоб говорити про економічне диво в Україні.

На тому, що Україні слід “піднатиснути” в економічному зростанні, акцентують й міжнародні партнери. “Україні слід скористатися наявним сприятливим зовнішнім середовищем для прискорення реформ і переходу до сильнішого зростання, необхідного для стійкого поліпшення життєвого рівня населення", - заявила голова МВФ Крістін Лагард після зустрічі з Порошенком в Давосі.

Адже з такими темпами зростання досягнути в Україні заможності на рівні сусідів в найближчі роки не вдасться. Дослідження свідчить, що за щорічного зростання ВВП країни на 3%, за 40 років така країна стане багатшою в 3,3 рази.

Та якщо рости щороку на 6% за ті ж 40 років можна забагатіти в 10,3 рази. А щоб подвоїти обсяги виробництва країни за таких темпів зростання потрібно 11-12 років. Тоді як у випадку з 3% на рік - 70 років.

Та справа навіть не в тому, що скромне економічне зростання розчаровує жителів країни, а в наслідках топтання на місці вже в недалекому майбутньому.

Якщо наша країна й далі нарощуватиме лише по 2-3% економічних м'язів на рік, то в 2020 році ми ризикуємо опинитися перед лицем суверенного дефолту.

Принаймні такий сценарій чекає на Україну згідно з одним із Форсайтних прогнозів.

Щоб стрімко зростати, Україна повинна мобілізувати свої зусилля та досягти рівня, що становить більше 10% щорічного економічного зростання, переконані автори Доктрини збалансованого розвитку “Україна 2030”.  Та як цього досягнути

35 законопроектів для зростання

Нагадаємо, 7 грудня 2017 року Верховна рада прийняла держбюджет на 2018 рік, у якому закладено прогноз зростання ВВП на рівні 3% при інфляції 9% і курсі 29,3 гривні за долар у 2018 році.

Читайте також: У 2018-му українців чекає багато змін: вищі зарплати, дешевші авто, дорогі цигарки

Але в уряді прагнуть більшого зростання. "Ми фокусуємося над тим, щоб закласти основи прискореного економічного зростання. Ми плануємо зростання на 3%. Але цього недостатньо. Тому потрібно створити умови, щоб ми могли вийти на більше зростання. Воно повинно бути не менше 5-7%. Ми ставимо таке завдання на середньострокову перспективу", - заявив Володимир Гройсман під час засідання уряду 31 січня.

Щоб пришвидшити економічне зростання Кабінет Міністрів України спільно з президентом, бізнесом, парламентськими фракціями розробили пакет з 35 законопроектів. Голосувати за них обіцяють вже навесні-влітку.

Пакет документів сформований за 5-ма основними напрямками:

• прозорий доступ до держресурсів (створення нових можливостей участі бізнесу в державних проектах та запровадження концесії, протидія зловживанням у держзакупівлях, запровадженні зрозумілих механізмів оренди державного та комунального майна через систему ProZorro);

• дерегуляція та поліпшення бізнес-клімату (детінізація економіки, спрощенні ведення бізнесу в різних сферах, передусім у нафтогазовому середовищі, лібералізація валютного контролю, спрощення інвестування за кордон);

• захист прав бізнесу (створення Служби фінансових розслідувань, модернізація роботи митниці, посилення інституту бізнес-омбудсмена для захисту прав бізнесу);

• полегшений доступ до фінансування (забезпечення доступу до кредитних ресурсів, спрощення інвестиційної діяльності, врегулювання процедури банкрутства, запровадження нових інструментів для повноцінного функціонування фінансового ринку та товарних бірж);

• заохочення інновацій (державна підтримка інновацій, стимулювання розвитку стартапів і венчурного інвестування, посилення захисту авторських майнових прав, розвиток ринку електронних грошей, зокрема запровадження можливості оплати податків та зборів).

Палиці в колеса

"Комплекс заходів з ухваленням необхідних законопроектів в українському парламенті дасть можливість створити умови, які будуть оцінені бізнесом. І бізнес зробить свою справу - інвестуватиме в розвиток національної економіки", - впевнений прем'єр-міністр.

Один із законопоектів пропонує спростити кредитування для бізнесу. Та навіть, якщо за законопроект проголосують, то не факт, що кредити для бізнесу стануть справді доступнішими.

Адже напередодні “свиню” економічному зростанню підклав НБУ, підвищивши облікову ставку аж на 1,5% до 16% річних.

Зробив це регулятор задля того, щоб дещо стримати інфляцію, яка останнім часом сягала офіційних 13,7%. Але це означає, що дешевих кредитів нам поки не бачити, а про шалені темпи економічного зростання - забути.

Читайте також: Дешевих грошей не буде. Чому НБУ підвищив облікову ставку та що це дасть економіці

Прем’єр-міністр зреагував та закликав НБУ знизити облікову ставку, “забувши”, що Нацбанк - незалежна структура з власною стратегією.

Власне й ставку регулятор підвищив задля того, щоб зробити “щеплення” від популізму та застерегти уряд від штучного підвищення видатків на кшталт зарплат, пенсій, які українська економіка поки що дозволити собі не може. Тому що саме вони спричиняють зростання інфляції, яку НБУ потім змушений “гасити”.

Залишається сподіватися, що незабаром прем’єр та НБУ дійдуть до спільного розуміння регулювання економіки та представлені урядом законопроекти справді дадуть бажаний ефект для української економіки.