live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

У 2018-му українців чекає багато змін: вищі зарплати, дешевші авто, дорогі цигарки

До яких змін слід бути готовими українцям у 2018 році

Зростання зарплат, пенсій та страхового стажу

З 1 січня 2018 року мінімальна зарплатня підвищується на 523 грн і складатиме 3723 грн. Це підвищення передбачене законом про державний бюджет України на 2018 рік.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 грудня 2017 року складає 1 700 грн, з 1 липня він зросте до 1 777 грн, з 1 грудня 2018  -  до 1 853 грн.

4 грудня Петро Порошенко заявив, що за сприятливих обставин в економіці мінімальну зарплату в Україні цьогоріч можна буде підвищити до 4100 гривень.

Читайте також: В Україні хочуть знову підвищити мінімальну зарплату, тепер до 4100. Чому це погана ідея

Суттєве підвищення заробітної плати чекає на педагогів - плюс 25%. В грошовому еквіваленті, за підрахунками прем’єр-міністра, це в середньому додаткові 1500 грн.

Це підвищення передбачене в межах освітньої реформи, за яку депутати проголосували у вересні. Воно передбачає просування оплати праці на 1 розряд в єдиній тарифній сітці, фіксацію надбавки за престижність на рівні 20% для всіх учителів та 30% для кращих вчителів.

В ст. 61 закону про освіту йдеться, що "посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат".

Тобто, з 1 січня зарплатня педагога мала б стартувати з 11 619 грн, однак через брак коштів у бюджеті підвищення буде поступовим та триватиме до 2023 року.

Читайте також: Реформа освіти: Що реально зміниться для дітей, батьків та вчителів

З 1 січня набудуть чинності й зміни в межах пенсійної реформи. Зокрема, підвищення необхідного страхового стажу - з 15 років до 25. У майбутньому щороку мінімальний стаж буде збільшуватися на 1 рік. До 2028 року він має сягнути 35 років для чоловіків і 30 років - для жінок.

null

Для тих, хто досяг 65-річного віку і 30-35-річного стажу мінімальний розмір пенсії з 1 січня 2018 становить 40% від мінімальної зарплати (тобто, 1489 грн).

Читати також: Відповіді на всі питання про нові пенсії в Україні. Навіщо взагалі щось змінювати

Транспортні зміни

Чимало змін підготував 2018 рік й для автолюбителів. Серед основних: можливість придбати автівку дешевше, покращення дорожніх полотен та зменшення максимально дозволеної швидкості руху.

2018 рік буде сприятливим для тих, хто давно мріє про машину з електродвигуном. Цьогоріч такі автівки можна буде придбати без ПДВ, акцизу та ввізного мита, що повинно здешевити авто приблизно на 17%.

Якщо ви не готові купувати машину на електротязі, з 1 січня можна дешевше придбати автівку з ЄС, адже запрацювали нові норми щодо імпорту товарів, в тому числі автомобілів. Ці зміни передбачені в межах Угоди про вільну торгівлю.

Читайте також: З 1 січня знизиться ввізне мито на машини з ЄС. Наскільки подешевшають автівки

Щоправда, такої суттєвої економії, як у випадку з електрокарами, не буде - ввізне мито зменшиться в середньому на 1-2%. Та вже через сім років ввізні ставки на авто з ЄС повинні "обнулитися" повністю.

Ще одне позитивне зрушення - ремонт доріг. В 2018 році на це передбачено максимальну суму коштів - 47 млрд грн.

З 1 січня в Україні запрацював Дорожний фонд,а дороги місцевого значення перейшли в управління місцевої влади.

Тобто,  "Укравтодор" відповідатиме лише за 50 тисяч кілометрів доріг, а інші 120 тисяч будуть підпорядковані обласному рівню з гарантованим фінансуванням з Дорожнього фонду в обсязі 35% від його надходжень.

"Тепер кожен має право і повинен вимагати від місцевої влади якісних доріг, а не кивати розчаровано на Київ", - пояснює рішення міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Та погасати новими дорогами не вийде, адже з 1 січня в Україні запрацювало обмеження дозволеної максимальної швидкості руху до 50 км/год в населенних пунктах. В деяких місцях можливо буде поставити інші знаки, тож дозволена  швидкість буде вищою.

Читайте також: Водіїв в Україні чекають серйозні зміни: Збільшені в 10 разів штрафи, тимчасові права, швидкість 50 км/г

Медична реформа

З 1 січня в Україні запустили медичну реформу, а це означає, що принцип “гроші ходять за пацієнтом” запрацює на повну силу.

З початку року до весни передбачений так званий підготовчий період - автономізація закладів первинної медичної допомоги, щоб вони могли укласти угоди з Національною службою здоров’я України про пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету.

З квітня триватиме кампанія “Обери свого лікаря”, тобто можна буде підписати договір з медиком, якому ви довіряєте здоров’я своєї родини. Поки ж підписання декларацій триватиме в пілотному режимі. Лікаря можна змінювати та вибирати незалежно від місця реєстрації чи проживання.

З липня розпочнеться фінансування медиків за новою системою - відповідно до кількості пацієнтів. Середня ставка за одного пацієнта складатиме 370 грн. За малюків та пенсіонерів лікарю платитимуть більше. 

Після того, як пацієнт обере собі сімейного лікаря, той направлятиме його до лікарів-спеціалістів. 80% медичних послуг залишаються безкоштовними.

Якщо ж людина звернеться до лікаря-спеціаліста без направлення від сімейного медика, терапевта чи педіатра, його послуги доведеться оплачувати самотужки.

Читайте також: Медична реформа: відповіді на всі питання

Також із початку 2018 року розширено перелік ліків, вартість яких за рецептом від сімейного лікаря, відшкодовується державою повністю або частково за програмою «Доступні ліки».

Окрім того,в межах медичної реформи в Україні запровадять електронну систему eHealth. Лікар надає вам послугу, вносить інформацію в eHealth, її отримує Національна служба здоров’я, за це лікар отримує виплати від держави. В майбутньому eHealth стане електронною медичною карткою пацієнта.

Зміни на кордоні

З 1 січня 2018 року почала працювати національна система біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Впровадили її, щоб посилити контроль на кордоні з Україною, відслідковувати в’їзд та виїзд іноземців та осіб без громадянства, дотримання ними правил перебування в нашій країні.

Прикордонники фіксують відбитки пальців правої руки охочого перетнути кордон з Україною.

Обов’язкову фіксацію біометричних даних застосовують до громадян 71 країни, які вважаються країнами з високим міграційним ризиком, у тому числі Російської Федерації.

Нагадаємо, до цього часу росіяни в'їжджали в Україну лише за закордонним паспортом.

Для громадян з країн ЄС нічого не зміниться, адже вони й раніше в’їжджали в Україну за біометричними паспортами.

Українці з 1 січня отримали ще більше можливостей для своїх закордонних паспортів. Адже з початку 2018 року Японія спростила візові вимоги для наших громадян. Тепер термін дії японської візи для українців подовжено з 3 до 5 років, а коло заявників розширено.

Натомість забути про візи тепер можна, якщо збираєтеся до Об’єднаних Арабських Еміратів. З 31 грудня громадяни України можуть подорожувати в ОАЕ без віз строком до 30 днів лише з біометричними паспортами.

Загалом українці можуть подорожувати без віз вже до 85 країн світу.

Монетизація субсидій та тарифи

З 1 січня ціна на електроенергію для виробників зросла на 9,5% порівняно з груднем 2017 року. А загалом вона збільшиться на 15,6% впродовж року й зростатиме щоквартально.

Тарифи на електроенергію для населення пообіцяли не піднімати, однак підвищення цін на електрику для виробників спровокує підвищення цін в країні загалом.

Що ж до газу міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що тарифи на газ та тепло для населення можуть зрости з 1 квітня 2018 року, якщо відбудеться підвищення цін на німецькому хабі.

При цьому міністр зазначив, що ціна на газ та тепло цієї зими лишатимуться на рівні минулого року, а для підвищення цін міністерство не бачить підстав.

Читайте також: МВФ вимагає підняти ціни на газ, а Україна пручається. Що буде з тарифами

Суттєвих змін зазнала система субсидій. З 1 січня в Україні запрацював реєстр власників субсидій та почалася їх монетизація.

Міністерство фінансів розробило план переходу на грошові розрахунки за субсидіями, який передбачатиме три етапи.

Перший етап передбачає монетизацію розрахунків за субсидіями на рівні підприємств – постачальників послуг. Саме його запустили з 1 січня.

Тобто тепер підприємства житлово-комунального сектору отримуватимуть субсидію з бюджету та будуть розраховуватися з постачальниками енергоносіїв “живими грошима”.

Другий етап - підготовка монетизації субсидій на рівні домогосподарств (створення необхідної інфраструктури, створення єдиного реєстру та бази даних субсидіантів і їх верифікація тощо).

Третій етап – монетизація субсидій на рівні домогосподарств.

Акциз на цигарки

Зміни, внесені до Податкового кодексу, передбачають, що ставки специфічних акцизів на тютюнові вироби у 2018 р. зростуть на 29,7%. Надалі вони зростатимуть на 20% щороку до 2024 року.

План підвищення акцизів має на меті сягнути мінімального рівня оподаткування, який діє в ЄС – 90 євро на 1000 сигарет. Досі цей показник в Україні становив 20 євро (596,05 грн).

Тобто, якщо 2017 році пачка сигарет кoштувала в середньoму 23-24 гривні. З 1 січня очікується підвищення її вартoсті в середньoму на 6 гривень – дo 30.

Обов’язкове сортування сміття

В Україні з 1 січня 2018 року запроваджуються нові правила поводження з побутовими відходами. Зокрема, заборонено захоронювати неперероблені, необроблені побутові відходи.

Це передбачено ст. 32 закону України «Про відходи». Таку норму наша країна внесла до законодавства ще в 2012 році, декларуючи свої європейські наміри.

Місцеві органи повинні забезпечити сортування сміття за видами для його подальшої переробки та утилізації.

Читайте також: Переробляти сміття: Україна втрачає мільйони через непотріб

Термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об'єктах.

А полігони захоронення відходів в Україні з 1 січня мають бути оснащені вагами для ведення обліку.

За даними міжнародної неурядової організації “Екологія. Право. Людина”, 94% відходів в Україні вивозиться на полігони й лише 2,8% - переробляється.

За порушення закону передбачена система штрафів: за захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів громадяни платитимуть 20-80 неоподаткованих мінімумів (16-64 тис. грн в 2017 році), а посадові особи та суб’єкти підприємницької діяльності - 50-150 неоподаткованих мінімумів (40-120 тис. грн).

За повторне порушення норм законодавства протягом року громадянам світить 80-100 неоподаткованих мінімумів (64-80 тис грн), а от посадовці та підприємці змушені будуть сплатити аж 100-200 неоподаткованих мінімумів (80-160 тис. грн).

 

новини партнерів

21 вересня, 2018 п'ятниця

21 вересня, 2018 п'ятниця

20 вересня, 2018 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати