live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Переробляти сміття: Україна втрачає мільйони через непотріб

Вже з 1 січня українців змусять сортувати сміття. За порушення загрожує штраф до 64 тиc грн

Навесні мені довелося побувати в Швеції, - розповідає Еспресо.TV студентка Юлія Парсхавер. - Оскільки країна дорога, вирішила шукати житло через сервіс Airbnb, тобто, довелося гостювати в звичайних шведів. Щоб зекономити також вирішила готувати вечерю в помешканні - хазяї були не проти. Але на шведській кухні мене чекав шок - шість смітників без жодних позначень.

Почувалася як справжня неандерталка. Господарі були недалеко, тож коли я вкинула до смітника тару від молока, дуже здивувалися, що я її не помила. Мені стало страшенно соромно, адже як пояснити, що людина з країни в центрі Європи не має жодного поняття про сортування сміття?

Шведи переробляють 99% відходів

Юлія неабияк здивувала шведів, адже сортування сміття для них давно перетворилося з екологічної проблеми на раціональний вибір. Ще в 70-ті роки минулого століття Швеція, що вже кілька років поспіль входить до п’ятірки країн з найвищим рівнем ВВП на душу населення, вирішила переглянути ставлення громадян до сміття.

Оскільки країна північна та не має великих покладів природних ресурсів, шведи повністю залежали від поставок природного газу зовні. Кожен житель Швеції, за підрахунками експертів, в середньому продукував 1-1,5 кг відходів на день, тож енергетичну стратегію раціональні шведи вирішили будувати саме на них.

В результаті зараз Швеція переробляє 99% власних відходів та ще й закуповує по 700 тис. тонн на рік з інших країн. Утилізація твердих відходів забезпечуює 20% тепла у шведських будинках. Сьогодні таким чином опалюється майже 900 тисяч шведських домогосподарств.

Завдяки органічним відходам (на кшталт лушпиння від картоплі, зіпсованих фруктів чи овочів - те, що українці звично викидають) Швецією їздить громадський транспорт паливо для якого роблять саме з органіки.

Та в шведів утилізація сміття - справа добровільна, уряд не змушує громадян робити це на законодавчому рівні. А от якщо б Юлія викинула немиту тару від молока в помешканні швейцарців, то цілком ймовірно, що господарі попросили б її сплатити за це додаткові кілька франків.

Справа в тім, що в Швейцарії норми щодо сортування відходів передбачають й сплату за його переробку. Викинута Юлією пластикова пляшка від молока до сміттєвого кошика з пластиковими відходами виглядає правильним вчинком, але через те, що вона немита та неспресована, сміття вважатиметься невідсортованим.

А за такі відходи господарі помешкання мусять платити 2 франки (54 грн) за 5 кг. Штрафи за «неоплачені» відходи сягають й десятків тисяч франків.

Українське сміття

В 2013 році представниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявляла, що 7% України завалено сміттям. Лише офіційні звалища займають площу 43 тисячі квадратних кілометрів, що, за словами Тимочко, дорівнює території Данії без Гренландії.

null

Інфографіка "24 канал"

За даними міжнародної неурядової організації “Екологія. Право. Людина”, 94% відходів вивозиться на полігони й лише 2,8% - переробляється. Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі засвідчила, наскільки неефективною є така модель вирішення “сміттєвого питання”.

Адже сміття роками накопичується та забруднює українські чорноземи, річки та атмосферу. А це своєю чергою негативно впливає на рослини, тварини та здоров’я громадян. Говорити про те, щоб на кшталт шведів заробляти на смітті, поки не доводиться, попри те, що, за оцінками експертів, приблизно 40% відходів - це корисні і цінні вторинні ресурси.

Сортування побутових відходів в Україні поки що залишається прерогативою звичайних громадян та активістів. Поблизу багатоповерхівок небайдужі вже встановлюють експериментальні сміттєві контейнери.

Прикладом такої екоініціативи в Києві може бути Україна БЕЗ сміття. В активістів можна придбати спеціальні бокси для сортування, отримати детальні рекомендації стосовно того, як правильно сортувати відходи та найважливіше, що до них це сміття можна привозити. Екоактивісти створили біля метро Васильківська в Києві так звану станцію сортування сміття NoWasteRecyclingStation.

Якщо ж їхати до станції сортування вам ніяк не виходить, Києвом також курсує їх автобус “Майстер добрих справ”, розклад руху районами міста можна переглядати тут. Щоправда зараз автівка перебуває на ремонті.

Фото зі NoWasteRecyclingStation

“Україна БЕЗ сміття” приймає сміття різних видів, серед яких паперове, скляне, полімерне, Tetra Pak. Активісти закликають очищувати відходи від органічних відходів та звертають особливу увагу на полімерне сміття. 

Що ж до переробки батарейок, градусників, ламп та інших небезпечних відходів, киянам варто звертатися до проекту Екологічні Інвестиції.

Активісти проекту “Велика епоха” розробили мапу зі 122 населеними пунктами по всій країні, де позначено всі місця, куди громадяни можуть здати відсортовані відходи залежно від типу.

З 2018 року українців змусять сортувати сміття

Обов’язкове сортування відходів передбачає Закон України “Про відходи”. Таку норму наша країна внесла до законодавства ще в 2012 році, декларуючи свої європейські наміри.

В законі немає переліку та послідовності операцій з непотребом, однак вказано, що з 1 січня 2018 року “у країні забороняється захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів”.

Також передбачена система штрафів: за захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів громадяни платитимуть 20-80 неоподаткованих мінімумів (16-64 тис. грн в 2017 році), а посадові особи та суб’єкти підприємницької діяльності - 50-150 неоподаткованих мінімумів (40-120 тис. грн). За повторне порушення норм законодавства протягом року громадянам світить 80-100 неоподаткованих мінімумів (64-80 тис грн), а от посадовці та підприємці змушені будуть сплатити аж 100-200 неоподаткованих мінімумів (80-160 тис. грн).

Та опитані “Радіо Свобода” експерти-екологи певні, що з нового року норма про обов’язкове сортування сміття в Україні ще не запрацює. Причина банальна  - відсутність належної інфраструктури.

Євгенія Аратовська, засновниця проекту “Україна БЕЗ сміття” в коментарі Еспресо.TV вказує на ще один недолік закону: “Мають бути прописані інструменти фінансування роздільного збирання сміття населенням та зазначено, хто купить контейнери, забезпечить обслуговування й заготівлю вторсировини”.

Окрім закону, що діє зараз, у Верховній Раді наразі зареєстровано шість законопроектів, що безпосередньо стосуються сфери побутових відходів. Один стосується мита на вивезення відходів і металобрухту – так можна запустити експорт сміття. Другий – поводження із небезпечними відходами. Третій – пропонує змінити механізми контролю держави над сміттєзвалищами.

В країнах ЄС в утилізації відходів зацікавлені в першу чергу виробники продукції. Саме на них законодавство покладає відповідальність за майбутнє товару, в тому числі за його упаковку. Тож виробники намагаються зробити свої продукти екологічно безпечними, а за переробку відходів платять спеціальним ресайклінговим компаніям, тож переробка вторсировини стає бізнесом. Таку модель пропонує законопроект 4028.

Також регулювати питання утилізації відходів повинна розроблена Міністерством екології та природних ресурсів України "Національна стратегія поводження із відходами".

Попри високий рівень законодавчого інтересу до відходів, поступу в їх переробці - небагато. В Україні поки немає жодного сміттєпереробного заводу. Перший такий повинен бути побудований у Льові за €25 млн, виділених ЄБРР.

новини партнерів

21 листопада, 2017 вівторок

21 листопада, 2017 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати