Віталій Портников: Влада в Україні має клановий характер

Незважаючи на те, що Мангер не так давно залишив партію "Батьківщина", опоненти Юлії Тимошенко обов'язково будуть намагатися пов'язати її ім'я з ім'ям Мангера. Показово, що в "Батьківщині" не вжили енергійних кроків по дистанціюванню від Мангера навіть тоді, коли стало ясно, наскільки зв'язок з ним є небезпечним для майбутньої політичної кар'єри Тимошенко. Про рішення щодо виключення Мангера з партії повідомили тільки два дні тому - подумати тільки!

Опоненти влади, втім, нагадають, що звинувачують аж ніяк тільки не одного Мангера, а й чиновників Херсонської обласної адміністрації, які пов'язані не з "Батьківщиною", а з БПП. Напевно, не випадково одразу ж після оголошення про підозру Мангеру стало відомо, що заступник глави адміністрації Євген Рищук призупинив виконання своїх службових обов'язків. Зрозуміло, що суперники Порошенка постараються скомпрометувати і безпосереднього начальника Рищука - голову обласної адміністрації Андрія Гордєєва і довести, що Мангер обраний «цапом-відбувайлом», а насправді до вбивства Гандзюк причетна вся херсонська номенклатура. Але навіть якщо це і так, це удар не тільки по владі, а й по опозиції. Тому що якщо в той час, як Порошенко і Тимошенко борються між собою в Києві, керівники місцевих БПП і "Батьківщини" вирішують питання між собою, то в чому тоді сенс такої влади і такої опозиції?

А сенс є. Тому що - маючи на увазі повну відсутність політичних поглядів в українського політика і в українського виборця влада в Україні може носити тільки один - клановий характер. І це чітко проявляється саме на регіональному рівні. У Києві ще існують так звані "команди" - а насправді просто найближче оточення, свита того чи іншого "вождя". Але навіть в цих командах спостерігається відома тенденція до міграції - і ось уже політики і експерти, які недавно були близькі до одного лідера, виявляються в оточенні іншого, його непримиренного опонента. Ну а вже в регіонах політики і чиновники мігрують від однієї партії до іншої залежно від актуальних інтересів - не політичних, ні. Підприємницьких. Тому що політика в Україні перш за все бізнес. Регіональним авторитетам потрібно залишатися на плаву і вирішувати проблеми, їхній виборець шукає тих, хто зможе відповісти - хоча б на словах - на його соціальні ілюзії. Це і називається симбіоз.

Не буду брехати читачеві і стверджувати, що ситуація зміниться, якщо замість старих облич в українській політиці з'являться нові. Справа не в особах, справа в інтересі. Українська політика зміниться тільки після того, як у громадян країни з'явиться розуміння своїх реальних інтересів, коли українці стануть учасниками політичного процесу, а не свідками кланових розборок.