Віталій Портников: Угода Трампа і Путіна є можливою

Як і очікувалося, зустріч американського і російського президента відбудеться ще до можливого візиту до Вашингтона нового українського президента Володимира Зеленського, Таким чином, Зеленського, швидше за все, просто проінформують про частину домовленостей між Вашингтоном і Москвою - якщо, звичайно, такі домовленості будуть.

 Варто нагадати, що остання зустріч між американським і російським президентами була скасована з ініціативи Трампа через кризу у Керченській протоці.  З того моменту Володимир Путін не виконав жодної з умов, які могли б зробити цю зустріч можливою, практично проігнорував ультиматум Трампа. Саме тому можна зробити висновок, що зустріч в Осаці зараз потрібна перш за все самому американському президенту.  І ось чому.

Трамп оголосив про початок своєї передвиборчої кампанії для переобрання на другий термін.  Незважаючи на високі шанси чинного президента, це переобрання виглядає аж ніяк не безперечним. Трампу потрібні успіхи, як можна більше успіхів.  І в зовнішній політиці також.

 При цьому процес денуклеарізації Корейського півострова в глухому куті. Оприлюднення плану по врегулюванню на Близькому Сході відкладається через політичну плутанину в Ізраїлі.  США близькі до відкритого зіткнення з Іраном, владці якого почали демонстративно порушувати умови «ядерної угоди».  Залишаються складними відносини США з Китаєм, "торговельна війна" цих країн може призвести до нищівної кризи в світовій економіці.  І ніякого просування у відносинах з Росією теж немає.

 Питання для Києва полягає в тому, чи збирається Трамп включати Україну в пакет своїх можливих домовленостей з Путіним або вирішить відкласти врегулювання української кризи на потім.  Розмови про "обмін" представляються нереальними з логічної, як і з моральної точки зору.  "Обмінюватися" Москві і Вашингтону просто нічим.  У Росії немає достатнього впливу на Іран, щоб змусити аятолл змінити свою позицію.  У Венесуелі США просто не можуть скинути Мадуро через слабкість і роз'єднаність місцевої опозиції і відданості силових структур інтересам диктатури. Сирію зруйновано. В Україні - недосвідчена і непередбачувана влада, афільована з місцевими олігархами.

Тому єдине, про що зараз можуть домовитися Путін і Трамп - якщо захочуть, звичайно - так це про спільну деолігархізацію України з подальшим перетворенням території нашої країни та сусідньої Молдови на "буферну зону" між Росією і Заходом.  З огляду на досвід Молдови, це тепер не такий вже фантастичний варіант - хоча в нашій ситуації він може в майбутньому призвести не стільки до буферизації, скільки до розколу України і територіальних втрат на сході.

Президенту Зеленському, коли він прибуде до Вашингтона, зможуть запропонувати припинення війни на Донбасі (там перестануть стріляти), фінансову допомогу і порятунок від опікунів-олігархів шляхом їх заміни на опікунів з Білого дому, Кремля і Єврокомісії.  Навряд чи це той варіант, від якого Зеленський зможе відмовитися.  Настане мир (без повернення територій), фіксація бідності і поділ країни на зони зовнішнього впливу. Українське керівництво остаточно втратить свою суб'єктність на користь Вашингтона і Москви.

 Головне, що може перешкодити такому сценарію здійснитися - так це неготовність Путіна взагалі обговорювати Україну, яку він продовжує сприймати як частину своєї власної країни. Але якщо російський президент проявить хитрість і обережність, він виграє.