Секрети і таємниці – 5 книг, які інтригують

Марк Фрост. Таємнича історія Твін-Пікса. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Ця книжка – неоціненний подарунок фанатам культового серіалу, призупиненого 25 років тому. Як має бути, сама книжка – наче сови з "Твін Пікс" - це не те, чим вона видається на перший погляд. Інтригу збережено, таємничості побільшало, містика чатує на кожній сторінці.

За сюжетом, до спецслужб потрапляють архівні документи, щоденники, фото, ілюстрації, які читач може вивчати разом з агентами, а в поліграфічному сенсі це справжня колекція, таке собі колаж-досьє, і не дивно, що сама книжка створена в унікальному жанрі "датафікшн". У такий "документальний" спосіб нам розповідають цілком "художню" історію невеликого містечка в штаті Вашингтон, де свого часу вбили Лору Палмер. Крім цього, ми дізнаємось про події, що відбулися за останні два століття - відтоді, як перші слідопити почули від індіанців про існування нині вже знакового і легендарного місця. Власне, оповідь триває саме від початку ХІХ століття, коли був заснований Твін Пікс, аж до наших днів. Що ж до зібраного в книжці корпусу архівних матеріалів, то вони допомагають підняти завісу таємниці над тим, що відбувалося в містечку та його околицях тоді, коли люди вже почали здогадуватися, що воно якось пов'язане з могутніми і не завжди добрими силами.

Нина Воронель. Секрет Сабины Шпильрайн. – Х.: Фолио, 2019

Це новий роман відомої авторки, на чиєму рахунку майже два десятка опублікованих книжок. Цього разу вона продовжує знайомити читачів з яскравими особистостями минулого. Її документальний роман присвячений Сабіні Шпільрайн - жінці з дивовижною і трагічною долею. У 19 років вона стала пацієнткою Юнга, потім його асистенткою, коханкою і однією з перших жінок-психоаналітиків. Дивний "трикутник" об'єднав Сабіну з Юнгом і Фрейдом. Історія відсунула її в тінь, зробила її праці лише ілюстрацією їх досліджень. Ростовчанка і загинула в Ростові: в 1942 році разом з іншими євреями була розстріляна нацистами в Зміївській балці. Її історія сповнена загадок, тож авторка роману, реконструюючи події її життя, дбайливо відтворює, почасти домислюючи, її сумне існування і трагічну смерть.

Славенка Дракуліч. Як ми пережили комунізм і навіть сміялися. – К.: Yakaboo Publishing, 2019

Для західних аудиторій Славенка Дракуліч, хорватська письменниця і журналістка, стала голосом країн з-поза Берлінського муру ще до його падіння 1989 року. Її есеї були не тільки затребуваною оповіддю про життя в соціалістичному таборі: Славенка Дракуліч також однією з перших почала пояснювати, як жили у соцтаборі жінки. Уже класична книжка Дракуліч "Як ми пережили комунізм і навіть сміялися" відкрила Заходу цей жіночий світ — приватний, професійний, активістський. Він, утім, майже так само невідомий і нам, адже для тодішніх мешканців Радянського Союзу відвідини закордону, навіть "братніх" соціалістичних країн, були рідкісною нагодою і віхою в житті, а покоління, для яких подорожі не є чимось надзвичайним, побачили вже зовсім іншу Східну Європу. Дещо в цих есеях видається спогадами про минулу епоху, проте дещо зрезонує з досвідом навіть тих, хто народився вже після написання книжки.

Дорж Бату. Франческа. Володарка офіцерського жетона. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019

Герої цієї книжки, працівники НАСА, відповідають за траєкторії і орієнтацію сателітів, а також за виведення космічних кораблів на орбіти до міжнародних космічних станцій. Протягом цього з ними постійно трапляються кумедні та незвичайні історії, але найчастіше у різні халепи потрапляє одна з головних героїнь, сицилійка Франческа. Усе, до чого вона торкається, вибухає, горить і розбивається. Цього разу командний центр управління польотами НАСА чекають не менш карколомні пригоди, які нагадують справжню бондіану з рятуванням світу включно. Тож нас чекають невигадані історії про дружбу, любов, толерантність, бійки, афери, спецоперації і навіть смерть. А також про те, що робота в команді — це не лише вміння добре робити свою справу, але й бути поруч у потрібний момент.

Олег Панфилов. Антироссийские истории. – Х.: Фолио, 2019

Немає жодної таємниці в тому, що вигадувати власну, особисту історію в Росії почали ще за російської монархічної династії Романових, які засновували цензурні комітети і забороняли імпортувати книги іноземних істориків про Росію, в яких була викладена правда. Російська цензура нещадно вирізала не тільки пропозиції і абзаци, але й цілі розділи, часом забороняючи книги повністю. Після перемоги більшовиків в 1917 році історична цензура стала основною для формування нової ідеології, а після зачистки «шкідливих» книжок і журналів, після репресій і депортацій вчених населення радянської імперії знало тільки про ту історію, яку дозволяли викладати в школах і університетах. У цій книжці автор на численних прикладах показує, як прокремлівські історики за допомогою вигаданої "давнини" досі переконують власне населення і світову громадськість в величності "національної держави".