Про це повідомляє The Guardian.
Ентоні Блінкен заявив, що США докладають наполегливих зусиль, щоб забезпечити відсутність другого чи третього фронту проти Ізраїлю. Він також повторив застереження президента США Джо Байдена про неприпустимість втручання у конфлікт третіх сил.
Водночас держсекретар назвав життєво важливим, щоб такі демократії, як США та Ізраїль, поважали та дотримувалися міжнародного гуманітарного права.
"Це те, що відрізняє нас від терористичних організацій, таких як ХАМАС, які абсолютно не поважають верховенство права та гуманітарні правила", - сказав Блінкен.
"Ваш візит є ще одним відчутним прикладом однозначної підтримки Ізраїлю з боку Америки", - сказав ізраїльський прем'єр Беньямін Нетаньягу.
Блінкен підкреслив, що його візитом США виражають свою підтримку Ізраїлю.
"Я сьогодні в Ізраїлі, щоб прояснити одну річ: Сполучені Штати підтримують Ізраїль та його народ, і ми завжди будемо рішуче виступати проти тероризму", - йдеться у повідомленні.
Своєю чергою CNN повідомляє, що у Блінкена заплановані зустрічі з офіційними особами Ізраїлю, а також з президентом Палестини Махмудом Аббасом, лідером палестинської влади на Західному березі.
Зазначається, що перед від’їздом до Ізраїлю Блінкен сказав журналістам, що дискусії щодо гуманітарного коридору, який дозволить цивільним особам залишити Газу через Єгипет, тривають.
7 жовтня палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.
Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40 Алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го.
Вранці 8 жовтня ліванська Хезболла оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАХАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль.
Через ситуацію на Близькому Сході Рада Безпеки ООН скликала екстрене засідання. Проте після нього не було вжито жодних дій та ніяких рішень. Водночас уряд Великої Британії заявив, що буде підтримувати Ізраїль у його боротьбі з терористами та готовий надати йому всю необхідну допомогу.
Удень 9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на кордоні із сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу
Уночі та вдень того ж дня збройні сили Ізраїлю атакували сектор Гази. Головними цілями стали командні пункти, будинки командирів, бойовиків та рядових солдатів терористичної організації ХАМАС. Міністерство оборони Ізраїлю наказав військовим взяти сектор Гази у блокаду.
9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на кордоні із сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу блокаду сектора Гази.
Лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії оприлюднили спільну заяву, в якій висловили єдину підтримку Ізраїлю і засудили дії ХАМАСу.
Станом на ранок 11 жовтня, кількість загиблих в Ізраїлі зросла до 1200, ЦАХАЛ за добу уразив понад 200 цілей у Газі.
Першим серед іноземних державних діячів після нападу ХАМАС на Ізраїль до Тель-Авіву особисто прибув голова МЗС Чехії Ян Ліпавський, щоб евакуювати літаком 34 громадян своєї країни.
Антоніу Гутерреш, генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй, наголошує на необхідності гуманітарного коридору до сектора Гази та звільнення всіх заручників.