Ізраїль має право захищатися, проте деякі його дії суперечать гуманітарному праву, - Боррель на засіданні голів МЗС Євросоюзу

Голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель на засіданні голів МЗС Євросоюзу заявив, що деякі дії Ізраїлю, попри самозахист, суперечать гуманітарному праву та закликав не припиняти гуманітарну підтримку Палестини

Про це пише Euronews.

Він зазначив, що міністри одностайно засудили терористичну атаку ХАМАС на Ізраїль і закликали до звільнення заручників, захисту цивільних осіб і поваги до міжнародного права, "що також означає жодного блокування води, їжі чи електроенергії для цивільного населення в Газі".

"Деякі дії, такі як відключення води, електроенергії, блокування їжі для цивільного населення суперечать міжнародному праву", - сказав він.

Також, на його думку, припинення підтримки ЄС палестинцям було "великою помилкою" і "найкращим подарунком, який можна було б зробити ХАМАСу". Наразі ЄС є найбільшим донором гуманітарної допомоги та фінансів на розвиток Палестини та сектора Гази, і в понеділок стало відомо про тимчасове припинення виплат, що викликало негативну реакцію з боку деяких держав-членів, серед яких Франція, Ірландія, Іспанія та Люксембург.

"Річ у тому, що зараз кількість жертв у Газі також зростає, 150 млн людей є внутрішньо переміщеними особами, ситуація жахлива. Тож нам доведеться підтримувати більше, не менше, а більше", - сказав дипломат.

За його словами, близько 95% країн-членів поділяють його думку про те, що ЄС повинен збільшити свою гуманітарну підтримку людям у Газі. Австрія є єдиною державою-членом, яка призупинила свою допомогу Палестині, тоді як Німеччина заявила, що тимчасово призупинить виплати, поки переглядає свої програми допомоги Палестині.

Боррель також заявив, що внутрішня перевірка Єврокомісією фінансової допомоги Палестині не повинна бути "виправданням" для затримки допомоги Газі. Ця перевірка існує з метою переконатися, що "жодне фінансування ЄС опосередковано не дозволяє будь-якій терористичній організації здійснювати напади на Ізраїль". 

Дипломатичні джерела повідомили Euronews, що під час міністерської зустрічі була висока напруженість між Борреллем і комісаром ЄС із сусідства Олівером Варгеї, який у понеділок оголосив, що блок призупинив свою допомогу Палестині без попередньої консультації з президенткою Комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Раніше голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель скликав екстрене засідання міністрів закордонних справ через напад ХАМАС на Ізраїль. Пізніше посадовець поінформував, що на засідання також запросили міністрів закордонних справ Ізраїлю та Палестини. 

"Я запросив міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена приєднатися до зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яку я збираю сьогодні вдень. Я також запросив міністра закордонних справ Ріяда Аль-Малікі виступити на зустрічі та представити погляди палестинської влади", - написав Боррель у соцмережі Х. 

Про екстрене засідання Боррель повідомив 9 жовтня у соцмережі Х.

"Я скликаю завтра екстрену зустріч міністрів закордонних справ ЄС для вирішення ситуації в Ізраїлі", - написав Боррель.

Події в Ізраїлі

Уранці в суботу, 7 жовтня 2023 року, палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.

Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40 Алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го. 

Вранці 8 жовтня ліванська Хезболла оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАГАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль. 

Через ситуацію на Близькому Сході Рада Безпеки ООН скликала екстрене засідання. Проте після нього не було вжито жодних дій та ніяких рішень. Водночас уряд Великої Британії заявив, що буде підтримувати Ізраїль у його боротьбі з терористами та готовий надати йому всю необхідну допомогу.

Удень 9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на короні із Сектором Газа. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу

Уночі та вдень того ж дня збройні сили Ізраїлю атакували сектор Гази. Головними цілями стали командні пункти, будинки командирів, бойовиків та рядових солдатів терористичної організації ХАМАС. Міністерство оборони Ізраїлю наказав військовим взяти сектор Гази у блокаду.

Низка країн світу засудила терористичний напад бойовиків ХАМАСу та висловила підтримку Ізраїлю в захисті від агресії. Серед них - США, Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина, Україна, Франція, Угорщина, Нідерланди, Хорватія, Чехія, Швеція, Угорщина, Норвегія, Кіпр, Індія, Боснія і Герцоговина, Аргентина, Австралія, а також Європейський Союз. Загалом 82 країни засудили вторгнення ХАМАСу та Ісламського джихаду на територію Ізраїлю.

9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на кордоні із Сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу блокаду сектора Гази.

ЗМІ повідомили, що прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу заявив у розмові з Джо Байденом, що Ізраїль "буде змушений" розпочати наземну операцію в секторі Гази.

Бойовики ХАМАСу повідомили, що почнуть вбивати цивільних заручників та транслювати страти за удари по сектору Газа, що здійснюватимуться без попереджень про цілі.

Пізніше представник ХАМАСу заявив, що угруповання відкрите до перемовин з Ізраїлем про перемир'я, оскільки "цілі були досягнуті".