Секретне життя творця Джеймса Бонда: 118 років тому народився Ян Флемінг, батько культового Агента 007

За життя він написав 12 романів і дві збірки оповідань про свого героя, але і цього вистачило, щоб запустити франшизу, яка досі приносить мільярди доларів і надихає мільйони шанувальників. Але Флемінг не просто вигадав з голови шпигуна – він переніс у літературу свій досвід у секретній службі під час Другої світової, власний стиль життя і трохи цинізму щодо світу, в якому жив. 

Більше про творця найвідомішого шпигуна у світі, розповість Еспресо.

Заможне дитинство та бунтарський дух

Ян Флемінг народився 28 травня 1908 року в заможній лондонській родині в районі Мейфер. Його батько, Валентин Флемінг, був членом парламенту від Консервативної партії та загинув на Західному фронті Першої світової війни в 1917 році. Дідусь по батьковій лінії, а це шотландський фінансист Роберт Флемінг – заснував один із найбільших мерчант-банків Британії! Мати, Евелін Сент-Круа Роуз, була сильною, вимогливою жінкою, яка після смерті чоловіка взяла виховання чотирьох синів у свої руки.

Одним словом родина жила у світі британської еліти – престижні школи, знайомства з аристократією, великі статки й очікування блискучої кар’єри.

Ян навчався в елітній школі Дернфорд, а потім в знаменитому Ітоні (1921–1927), де блискуче проявляв себе в спорті – навіть став "Віктором Людоруму" (чемпіоном школи з легкої атлетики). Однак попри аристократичне походження, його норовливий характер завадив зробити спортивну кар’єру. Флемінг любив швидкі автомобілі, дівчат і порушення правил. Через конфлікти з адміністрацією (автомобільні гонки, романтичні пригоди та загальна "непридатність" до дисципліни) його забрали з Ітона раніше. Короткочасне перебування в Королівській військовій академії в Сандгерсті теж закінчилося невдачею – через хворобу та "індискреції" (серед яких згадують навіть гонорею).

Тож Флемінг тривалий час не міг знайти своє місце під сонцем. Родина відправила свого проблемного Яна навчатися до Німеччини та Швейцарії, сподіваючись на кар’єру в Міністерстві закордонних справ. Але Флемінг провалив іспит. Тому замість дипломатії він став журналістом відомого медіа Reuters. 

Спершу працював у Москві між 1931–1933 роками, де висвітлював гучний процес над британськими інженерами. А потім він спробував себе в банківській справі як біржовий маклер. Жодна з цих професій не принесла задоволення. Здавалось, життя молодого аристократа йде в нікуди – аж доки не почалася Друга світова.

Секретна війна: робота у розвідці

фото: соцмережі

У травні 1939 року, ще до офіційного початку війни, Яна Флемінга завербували на посаду особистого асистента директора військово-морської розвідки (Naval Intelligence Division) адмірала Джона Годфрі. Тут бунтарський та винахідливий розум Яна знайшов ідеальне застосування. Його кодове ім’я було 17F. Він працював у легендарній "Кімнаті 39" Адміралтейства в Лондоні – центрі британської морської розвідки.

Флемінг швидко став майстром планування операцій та перетворився на однин із важливих мозкових центрів британської розвідки. Він розробив план Operation Goldeneye – мережу розвідки на випадок, якщо Іспанія приєднається до нацистів. Також він автор знаменитого Trout Memo (1939) – документа з 54 ідеями військових обманів, один із яких став основою для легендарної Operation Mincemeat (підкидання фальшивого трупа з секретними документами). Флемінг запропонував Operation Ruthless – захоплення німецьких кодових книг "Енігми" за допомогою інсценованого падіння бомбардувальника (операція не відбулася, але ідея була блискуча).

Та найвідоміший його внесок у секретну службу – створення 30 Assault Unit (30AU), спеціального розвідувально-диверсійного загону "червоноголових індіанців", який штурмував ворожі штаби й викрадав секретні документи в Північній Африці, Італії, Франції та Німеччині. Флемінг особисто розробляв завдання, хоча рідко йшов у бій. Пізніше з’явилася T-Force – підрозділ для захоплення наукових трофеїв (наприклад, ракет Фау-2). Усе це він робив, маючи звання коммандера Королівського військово-морського добровольчого резерву. Цікаво, що багато елементів цих операцій, які він розробляв – від гаджетів до психології шпигунства – пізніше з’явилися в романах про Бонда.

Народження 007: "звичайний інструмент" з Ямайки

"Золоте око", де Флемінг написав усі історії про Бонда, фото: Вікіпедія

Після війни Флемінг став закордонним менеджером газетної імперії Кемслі (Sunday Times), але справжнє натхнення прийшло в Ямайці. У 1946 році він збудував там віллу " Золоте око" – Goldeneye (назва походить від однією з його секретних операцій) і щозими проводив там місяці.

У січні-лютому 1952 року, за два місяці до весілля з баронесеою Енн Чартеріс, 44-річний Флемінг сів за друкарську машинку і за три години щоранку писав по 2000 слів (десь 5-10 сторінок книжкового тексту). Спершу він почав писати роман собі у розвагу та спосіб відволіктися, але швидко зрозумів, що в цьому є щось більше. 

Так народився знаменитий "Казино Рояль" Casino Royale – перший роман про британського шпигуна Джеймса Бонда. Як казав автор, він хотів створити "звичайний інструмент" уряду (blunt instrument)  – простого, нецікавого чоловіка, якому трапляються надзвичайні пригоди. 

"Я хотів, щоб Бонд був надзвичайно нудним, нецікавим чоловіком, якому все просто трапляється", – пізніше пояснював автор.

Навіть ім’я Флемінг запозичив не в якогось відомого мачо, а у американського орнітолога Джеймса Бонда – автора книги "Птахи Вест-Індії", яка стояла в нього на полиці. 

"Це найнудніше, найнепомітніше, англо-саксонське й водночас дуже чоловіче ім’я, яке я чув", – якось сказав він дружині орнітолога, яка відтоді часто хвалилася, що одружена з Джеймсом Бондом.

А відомий номер 007 походить від коду розшифрованого німецького дипломатичного шифру часів Першої світової.

Сам персонаж і його характер давно жив у голові Флемінга. Адже це зібрання реальних людей з якими він стикався: польських, сербських і британських агентів, яких Флемінг знав під час війни (серед них – Душко Попов, Конрад О’Браєн-ффренч, його брат Пітер Флемінг та інші). Багато рис – від засмаги до любові яєчні-скрембл, сигарет Morland і гольфу – Флемінг списав із себе. Натомість секретарка Джоан Хоу стала прототипом Міс Маніпенні (секретарки М).

Моментальний успіх і щорічні романи

фото: соцмережі

"Казино Рояль" вийшов 13 квітня 1953 року й одразу став бестселером – три допечатки за рік. Читачі, втомлені від повоєнної бідності та дефіциту, жадібно ковтали описи розкішного життя, закордонних подорожей, красивих жінок та небезпечних пригод

Відтоді Флемінг писав майже щороку: "Живи і дай померти", "Мунрейкер", "Діаманти назавжди" і так далі значно розширили світ Бонда та лиходіїв з якими він боровся. Загалом він написав 12 романів і дві збірки оповідань про агента 007.

Тиражі сягали десятків мільйонів, а сьогодні мова йде про сотні мільйонів книжок, які перекладені на десятки мов. Читачі обожнювали стиль Флемінга: жорстокий, елегантний, з детальними описами їжі, напоїв, автомобілів і жінок. Так Бонд став символом холодної війни – цинічним, але привабливим захисником Заходу.

До речі, мало хто знає, але суворий автор шпигунських трилерів залишив слід і в дитячій літературі. Поки весь світ стежив за кривавими пригодами Бонда, Ян Флемінг написав дивовижну казку для свого єдиного сина Каспара. Книга називалася "Чітті Чітті Бенг Бенг" (Chitty Chitty Bang Bang) – про ексцентричного винахідника та його магічну літаючу автівку, яка вміла самостійно мислити.

Флемінг написав її після важкого інфаркту, коли лікарі тимчасово заборонили йому працювати над серйозними романами. Згодом за цією історією зняли культовий фільм-мюзикл, який в українському прокаті та перекладах часто знають під кумедною назвою "Чих-Чих-Бум-Бум". 

Кіно за життя автора і передчасна смерть

Коннер і Флемінг під час зйомок фільму про Бонда, фото: соцмережі

Перший фільм про Бонда, який звався "Доктор Ноу" вийшов 1962 року – ще за життя Флемінга. Цікаво, що автор спочатку був категорично проти того, щоб Шон Коннері зіграв Джеймса Бонда:

"Це не мій Бонд, а перерослий каскадер", - досить грубо казав Флемінг.

Зовнішність Бонда у книжках більше нагадувала американського співака Хогі Кармайкла, а не майбутніх кіношних акторів. А сам Флемінг бачив більш елегантного актора – на кшталт американської зірки Голівуду Кері Гранта чи британця Девіда Нівена на цю роль. 

Однак після перегляду перших кадрів і загалом стрічки Флемінг змінив думку. Він навіть "зробив" Бонда шотландцем у пізніших романах, щоб відповідало Коннері. 

Письменник особисто відвідував зйомки "З Росії з любов" (1963) і "Голдфінгер" (1964). Самі фільми Флемінг оцінював неоднозначно. Йому не все подобалося у спрощенні сюжетів та голлівудському стилі, але він бачив головне – Бонд став глобальним феноменом.

Загалом, коли Флемінг розшукав свою "золоту жилу" завдяки Бонду, він працював у шаленому темпі. Щозими він приїжджав до свого будинку на Ямайці і за кілька місяців писав новий роман. Такий ритм виснажував його. Флемінг багато палив, пив, мав проблеми із серцем і фактично спалював себе так само, як і його герой.

Письменник помер передчасно 12 серпня 1964 року у 56 років від серцевого нападу (другого за три роки). Якби не смерть, серія могла б тривати десятиліттями, наприклад, як у знаменитої Агати Крісті з Пуаро. Але й того, що він встиг, вистачило, щоб про нього пам’ятали надовго.

Спадщина: 25 фільмів, мільярди й вічний пошук нового Бонда

Прототип зовнішньості Бонда - музикан Хогі Кармайкл, а також ілюстрація, замовлена ​​Флемінгом, що демонструє його концепцію персонажа, фото: Вікіпедія

Після смерті Флемінга Еон Продакшнз (Барбара Брокколі та Майкл Вілсон) зняли 25 офіційних фільмів (плюс були два неофіційні). Загальний збір коштів сягає понад 7 мільярдів доларів! За цей час франшиза пережила шість акторів: Шона Коннері, Роджера Мура, Тімоті Далтона, Пірса Броснана та Деніела Крейга. 

Сьогодні, коли студія Amazon MGM купила права на екранізацію, продюсери активно шукають нового 007. Серед кандидатів – різні імена, але секретність зберігається до останнього. Але хто б не одягнув культовий смокінг наступним, у його келиху точно буде горілка-мартіні, в гаражі – Aston Martin, а за плечима – тінь норовливого британського розвідника Яна Флемінга, який колись на Ямайці просто вирішив з нудьги написати хорошу книжку про пригоди "нудного" шпигуна.

Читайте також: Таємниче зникнення, інтриги й рекорди: 135 років тому народилася "королева детективів" Агата Крісті