Литва заявила, що п’ять балтійських портів готові долучитися до експорту зерна

Про це у Твіттері повідомив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс.

Країни офіційно звернулися до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для розв'язання проблем, що виникли після відмови Росії продовжувати Чорноморську зернову ініціативу.

"Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху", - написав литовський урядовець.

Як зазначає Укрінформ, 25 липня у Брюсселі представниця Єврокомісії Міріам Гарсіа Феррер підтвердила, що Єврокомісія отримала звернення від країн Балтії щодо організації шляху для транспортування українського збіжжя, відповідні пропозиції наразі вивчаються.

Сьогодні ж пропозиції щодо залучення балтійських портів до транспортування українського врожаю зерна для його подальшого експорту на світові ринки були розглянуті на рівні Ради міністрів ЄС із сільського господарства й рибальства, включаючи можливість виділення субсидій для розвитку залізничного сполучення між країнами ЄС на кордонах з Україною та портами Балтії, а також перенесення значної кількості митних та прикордонних процедур з пропускних пунктів на кордонах цих країн з Україною безпосередньо до балтійських портів, де існує розвинута інфраструктура для прискорення в оформленні продовольчого експорту з України.

Що відомо про вихід РФ із "зернової угоди"

16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. Водночас голова МЗС Дмитро Кулеба розпочав термінові консультації в ООН.

У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі. 

18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.

19 липня стало відомо, що Україна розглядає можливість перевезення продовольства у рамках "зернової ініціативи" через територіальні води Болгарії та сусідньої Румунії. 

Водночас російське міноборони опублікувало заяву із погрозами суднам, які прямуватимуть до чорноморських портів України. 

21 липня Реджеп Таїп Ердоган розповів хоче обговорити зі своїм російським колегою Володимиром Путіним продовження зернової угоди та висловив переконання, що вона знову запрацює. 

25 липня ГУР оприлюднило доповідь керівництву РФ, де вказані технології, які використовували для перешкоджання експорту зерна з України, що свідчить про цілеспрямований зрив "зернової угоди".

Цього ж дня у Держдепі США на тлі обстрілів Одеси та дунайської інфраструктури заявили, що РФ готує операцію під чужим прапором у Чорному морі на кораблі у міжнародних водах.