Українські дрони завдали найбільш масштабного удару по десяти регіонах Росії та нафтопереробних заводах, і досить результативно. А підрозділи легіону "Свобода Росії", Російського добровольчого корпусу (РДК) та "Сибірського батальйону, які воюють на боці України, сьогодні перетнули українсько-російський кордон та зайшли на територію Курської та Білгородської областей.
Пізніше легіон "Свобода Росії" опублікував звернення, де військові заявляли, що не лише мріють про звільнення Росії від диктатури Путіна, а й докладають усіх зусиль, щоб реалізувати свою мрію. Російські військові сказали, що легіон йде на вибори, так що чекайте на нас. Також відео з місця подій поширив і "Сибірський батальйон". Військові цього батальйону кажуть, що на виборах краще голосувати з бойовим калібром.
Потім легіон "Свобода Росії" опублікував ще два нових відео, на яких було видно, що ситуація в селищі Тьоткіно у Курській області розвивається на користь цих підрозділів. Було сказано, що Тьоткіно повністю під контролем російських визвольних сил. Путінська армія, як наголошувалося, стрімко втікає з селища, залишаючи позаду позиції та кидаючи важку техніку. Було відео з Тьоткіно, яке підтверджує, що бойові дії на кордоні Росії з Україною тривають і будуть тривати ще певний час. За схемою це виглядає як традиційні рейдові дії, які виконуються підрозділами з опертям насамперед на власні сили та можливості, тобто з чим прийшов - тим і воюєш.
Зазвичай цей процес відбувається від трьох днів до тижня, як було це минулого рейду. Нагадаю, що схожий рейд російські добровольці здійснювали минулого року приблизно з 1 по 5 червня. Вкотре немає якоїсь ефективної протидії з боку російської армії на цих ділянках кордону. Хоча у своїх медіа російська армія вже заявляла про перемогу, говорячи, що знищено аж 100 осіб живої сили противника, 6 танків, САУ "Цезар". Не знаю, де вони знайшли ці "цезарі" та 20 одиниць бойових броньованих машин. Звісно, це брехня, бо навіть немає жодних фото й відео.
При тому ГУР МО України, яке курує дії всіх підрозділів, що сформовані з громадян інших держав, досить стримано прокоментували ці події на Росії. Було сказано речником ГУР про те, що йдеться про громадян Російської Федерації, і ці структури на території Росії діють автономно і незалежно, виконуючи свої суспільно-політичні задачі. Зазначивши, що зрештою вони у себе вдома. І це вже не перша операція цих підрозділів на території РФ. Зараз мова може йти лише про спільні спецоперації цих суміжних підрозділів, так прокоментували цю історію в Головному управлінні розвідки.
У будь-якому разі нині з виборами в Росії не все так одностайно. Певен, що цей тиждень підрозділи легіону "Свобода Росії", РДК та "Сибірського батальйону" будуть продовжувати свої атаки на ворога, і це буде досить резонансна демонстрація того, що є дійсно опозиційні до путінського режиму рухи, які готові зі зброєю в руках виборювати для себе краще майбутнє. І це буде на тлі виборів головного російського злочинця.
А ще історія має продовження, яка пов’язана з тим, що сьогодні українські дрони атакували низку об’єктів критичної інфраструктури у Росії аж у 10 регіонах. Це була дійсно найбільша атака за останні місяці. Проте результативніше атакували один з найбільш потужних у Росії нафтопереробних заводів "Лукойл", який розташований під Нижнім Новгородом. Відстань від кордону України до нього десь 800 км. Українськими дронами було знищено найголовніший елемент заводу - установки для переробки нафти, які є ключовими у цих технологічних процесах. Як повідомляють у Росії, завод зараз припинив роботу. Це підприємство переробляло на рік 15 млн тонн нафти, що складає понад 5% від загального обсягу російської переробки. Це дуже високі показники.
Крім того, цієї ночі були атаковані й інші об’єкти в Росії. Зокрема під Орлом було уражено нафтобазу. Як і раніше це продовження сталої концепції знищення російської критичної інфраструктури. Бачимо, що дронів у нас стало набагато більше й вони спроможні виконувати складніші операції на території Росії, що говорить про певний прогрес у створенні, виробництві й використанні далекобійних дронів української розробки.
А ще на додачу сьогодні в самій Росії під Іваново впав військово-транспортний літак Іл-76, у якого загорівся двигун. На борту цього транспортного літака перебувало до 15 осіб. На даний час окрім цієї катастрофи ще перевіряється інформація про збиття російського військового літака Су-27 над Донеччиною. Про це сказав представник ГУР МО України Андрій Юсов. Чекаємо продовження таких гарних новин. Ось такою була доба для наших ворогів, яка ще триває.
А зараз поговоримо вже про наші реалії та резерви. Мобілізація це не лише збільшення кількості особового складу й штурмовиків. Мобілізація це ще і оптимальне використання існуючих ресурсів, їхній перерозподіл при потребі, і досягнення кращих результатів асиметричним шляхом, бо тягатися з Росією в кількості солдатів чи танків абсолютно нелогічно й недоречно.
Павло Кишкар, заступник командира батальйону ЗСУ, майор, керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони, розказав, що є низка наукових інструментів у структурі безпеки та оборони країни, але, на жаль, як і всі Збройні сили, так і наші наукові підрозділи живуть за мирним часом. Нічого у їхній роботі кардинально не змінилося. Війна як стресова ситуація для країни, Збройних сил, людей має скорочувати процеси та зводити все до відповідальності та відповідного підпису. На жаль, наш провідний університет не став Вест-Пойнтом (англ. West Point - вищий федеральний військовий навчальний заклад армії США). Всі, хто дотичні до навчання чи то оперативно-тактичного рівня, чи то стратегічного, погодяться, що це відносні навчання. Щобільше, деякі речі, які звучать з середини університету виглядають, що нам набагато важливіше показувати відремонтовані якісь приміщення чи туалети, ніж результат роботи тих чи інших наукових підрозділів. Тому насправді це не є зараз опорою ні головкому, ні тим командирам вищої та середньої ланки, які мали б використовувати ці інструменти у ЗСУ.
Заступник командира батальйону ЗСУ зауважив щодо територіальної оборони (ТрО), то ці підрозділи зараз є мобілізаційним резервом для сухопутних військ. Ні для кого не секрет, що часто цілі підрозділи переходять до складу бойових бригад. Тому структура бригад ТрО зараз мусить охоплювати початки допризовної підготовки, тобто починаючи зі старших класів школи, професійно-технічної освіти, яку б варто було віддати під роботизовані системи безпілотних авіаційних комплексів. Тобто всі, хто навчається у профтех освіті, мали б мати відповідну кваліфікацію чи оператор дрона, чи навідник, чи інше. Основні підрозділи ТрО можуть бути сформовані на базі конкретних територіальних громад, тоді фінансові ресурси, відповідальність і люди збігаються в одному. Треба мати філософію розвитку ТрО, щоб розуміти, як ці підрозділи будуть вписуватися навіть після завершення війни у загальну структуру сил безпеки та оборони країни.
Підсумовуючи слова Павла Кишкаря, скажу, що будемо неодноразово повертатися до цих тем, які вкрай важливі, аби українська армія стала не копією радянської, а новою потужною цифровою армією, яка може протистояти більш численному ворогу. Маємо шукати абсолютно інші дієві основи, щоб наша армія була ефективнішою.