Про це пише Міністерство сільського господарства Угорщини.
У листі, який переповідає угорське відомство, п’ять східних країни Євросоюзу просять Єврокомісію вжити заходів через дешевшу сільськогосподарську продукцію з України, яка, як вони стверджують, поглинає їхні експортні ринки.
Підписанти вказали, що їхні країни виробляють значно більше пшениці та кукурудзи, ніж їм потрібно, що є ключовим для європейської продовольчої безпеки та стратегічного суверенітету ЄС.
"Саме тому Брюсселю необхідно запровадити заходи, які захистять ринки країн-членів, що межують з Україною, допомагаючи їм використовувати весь свій експортний потенціал. Одним із таких заходів може бути запровадження імпортних мит на найбільш чутливі сільськогосподарські продукти", – йдеться в листі.
Міністри стверджують, що фермери їхніх країн "зазнали значних збитків" після того, як минулого року ЄС призупинив імпортні квоти та мита на зерно з України. Вони закликають Європейську комісію перевірити, чи відповідають українські правила виробництва стандартам ЄС.
27 квітня 2023 року Комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту підтримав продовження на один рік безмитної торгівлі з Україною.
Єврокомісія 2 травня ухвалила тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів з України у 5 країн ЄС. Спочатку заборону було впроваджено до 5 червня. Однак 12 травня Польща, Болгарія, Румунія, Словаччина та Угорщина закликали Єврокомісію продовжити ембарго на агропродукцію з України до кінця року.
15 вересня Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.
Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.
Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.
18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.
Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов.
19 вересня Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини.
Натомість 20 вересня президент Польщі Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів.
Колишній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів, якщо Київ продовжить "загострювати конфлікт".
20 вересня посла України Василя Зварича викликали до МЗС Польщі через заяви Зеленського про те, що блокування експорту зерна деякими країнами на руку РФ.
Анджей Дуда висловив жаль з приводу слів українського голови держави Володимира Зеленського про сільськогосподарську продукцію та заборону на українське зерно, яку ввели три країни ЄС.
21 вересня міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зі своїм польським колегою Робертом Телусом домовилися знайти спільне рішення щодо експорту агропродукції.
2 січня 2024 року міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що країна зберігатиме заборону на ввезення українського зерна, допоки на рівні ЄС не буде розроблено нових правил.