"Транзит українського зерна через Польщу триває": Дуда висловив побоювання щодо польського ринку

Про це інформує Польське Радіо.

"Транзит українського зерна через Польщу триває. На додаток, цього зерна набагато більше, ніж на початку цього року, завдяки ефективному створенню транзитних коридорів. У результаті це зерно йде у світ, але ми не хочемо, щоб зерно заполонило польський ринок. Це виправдано в контексті наших інтересів безпеки", - підкреслив очільник Польщі.

Дуда розуміє становище України та її великих експортерів зерна, які прагнуть швидко та вигідно реалізувати свою сільськогосподарську продукцію. Однак він наголосив, що також важливо враховувати польські національні інтереси, які зобов’язують його захищати перш за все польських фермерів.

"У нас є свої інтереси - щоб польський фермер був у безпеці й міг спокійно виконувати свою роботу. Нам вистачає власного продовольства, маємо своє зерно. Ситуація, в якій мільйони тонн зерна з України вливаються на польський ринок, з нашої точки зору - неприйнятна", - підкреслив Дуда.

Зеленський у своїх заявах зайшов занадто далеко, вважає польський президент: "Україна отримала велику допомогу і підтримку від союзників і сусідів. Сумно, що тут, на форумі ООН, звучать такі нападки в напрямку тих, хто надавав підтримку. Це занадто".

Президент Польщі зазначив, що країна була поруч з Україною з самого початку. Поляки першими надали українським сусідам майже 300 танків. Крім того, вони передали бронемашини та гаубиці "Краб", які стали першою зброєю такого класу, яку отримала українська армія на початковому етапі війни: "Польська позиція чітка з 2015 року: хто справді потребує допомоги, має її отримати. Якщо хтось приходить лише за пільгами, то поляки кажуть - ні".

Заборона на імпорт агропродукції з України

2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.

7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі. 

У квітні Болгарія, Словаччина та Угорщина також вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України. 

5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.

Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина. 

Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.

13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України.

Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.

Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.

Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.

18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.

Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов.

19 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини.

Натомість 20 вересня президент Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів, якщо Київ продовжить "загострювати конфлікт".

20 вересня посла України Василя Зварича викликали до МЗС Польщі через заяви Зеленського про те, що блокування експорту зерна деякими країнами на руку РФ.

Також 20 вересня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна більше не передає зброю для України.