Цей день в історії: радянські бомбардувальники знищили половину Таллінна, народився командир "Поліської Січі" Бульба-Боровець

Подробиці наводить газета Postimees.

"Сотні радянських бомбардувальників прилетіли до Таллінна ввечері 9 березня, бомбардування тривали усю ніч. Перша хвиля бомбардувань почалася о 19:15 і тривала дві години. Друга припала на перші години ночі", - зазначає видання.

При цьому військові об'єкти постраждали мінімально: загинуло 50 військових, інфраструктура в порту та флот обійшлися невеликими пошкодженнями, постраждав військово-морський госпіталь та залізнична станція Юлемісте.

Читайте також: Хто перед трагедією Бабиного Яру коїв теракти у Києві, або До чого тут радянські спецслужби

"Основний удар припав на зовсім не військові об'єкти. Було знищено 1 549 будівель, 3 350 постраждало - трохи більш ніж половина всіх споруд у місті на той момент. Майже 20 тисяч талліннців залишилося без даху над головою. Загинуло 586 цивільних осіб, 529 отримали поранення", - пише Postimees.

Тоді ж дуже сильно постраждало місто Нарва.

Й разом з тим, у післявоєнні роки радянській пропаганді вдалося переконати більшість тогочасного населення Естонії у тому, що в катастрофічних руйнуваннях часів Другої світової війни винні переважно німці.

Читайте також: Цього дня народився засновник та перший командир УПА Тарас Боровець

9 березня 1908 року на Рівненщині з'явився на світ один з провідників українського антитоталітарного Руху Опору, видатний військово-політичний діяч Тарас Бульба-Боровець. Батьки підібрали хлопцеві таке ім'я, оскільки його народження припало на 9 березня.

В лісах на Півночі України він роком раніше за ОУН-УПА створив партизанську бойову формацію під назвою "Поліська Січ" зі штабом в місті Олевську (Житомирщина), що протидіяла як німецьким, так і радянським окупантам. Саме його загони першими називалися Українською Повстанською Армією.

Після того як назва УПА закріпилася за воєнним крилом ОУН(б), перейменував свої підрозділи на Українську націонал-революційну армію (УНРА), нагадує УІНП.

Двічі ув'язнювався у концтаборах. Поляками карався у Березі Картузькій, німцями - у Заксенхаузені.

Наприкінці Другої світової долучився до творення Української Національної Армії (УНА) генерала Павла Шандрука.

Після війни оселився у США, де дожив до 1981 року.

Автор спогадів "Армія без держави".