В Ірані заарештували медичних працівників, які лікували протестувальників: одному загрожує смертна кара

Про це повідомляє The Guardian.

Як зазначають правозахисники, влада чинить акт "помсти" медикам, які не покинули тяжко поранених протестувальників, яких застрелили або зарізали з близької відстані.

За даними норвезької групи Hengaw, 52-річного іранського хірурга Алірезу Голчіні з центрального міста Казвін звинуватили у "мохаребе", що карається смертною карою.

Алірезу Голчіні

"Підтверджено понад 6 тис. загиблих і розслідуємо ще понад 17 тис. зареєстрованих смертей", - повідомляє американське інформагентство "Активісти за права людини", чиї дані були достовірними під час попередніх репресій.

У коментарі для The Guardian, двоюрідна сестра хірурга Німа Голчіні розповіла, як забрали Алірезу з власного будинку і знущалися над ним.

"Його заарештували жорстоко на очах у дружини та сина, якому лише 11 років. Його так сильно побили під час арешту, що зламали йому руку, ребра та витягли з дому. Моя родина налякана", - розповіла вона.

За кілька днів до затримання хірург, який надавав медичну допомогу протестувальникам під час акцій 2022 року під гаслом "Жінка, життя, свобода", розмістив у соцмережах допис із власним номером телефону та закликав поранених звертатися до нього по лікування.

"Все, що він робив як лікар, це був його обов’язок рятувати життя. Він поклявся рятувати життя людей. Як будь-який лікар може не дотриматися своєї присяги? Я хвилююся не лише за нього, а й за інших медичних працівників, яких заарештували лише за те, що вони дотрималися своєї присяги", - розповіла Німа.

Однак іранська влада публічно не коментувала затримання Голчіні та не підтвердила жодних звинувачень проти нього.

Зимові протести в Ірані. Основні факти

Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.

Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою Путіна, ліванської "Хезбалли", єменських хуситів та інших терористичних політичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.

В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.

Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує іранський спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади за рахунок захоплення влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.

Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.