Помер один із лідерів ОУН Омелян Коваль

Про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у facebook.

"Відходить історія. Нині помер Омелян Коваль - один з лідерів ОУН (б), в'язень нацистського табору "Аушвіц". Там він переміг смерть і, вийшовши на волю, взявся розбудовувати українську громаду в Бельгії. На схилі літ знайшов у собі сили ще раз перейти своє важке життя, відтворивши його в спогадах, які залишив для нащадків. Останні роки жив в Україні, помер у Львові. Вічна пам'ять!" – написав В'ятрович.

Омелян Коваль народився 24 лютого 1920 року у селі Рахиня (тепер Долинський район Івано-Франківської області). Закінчив кооперативні курси у місті Долині.

З 1938 року - член ОУН. 1 липня 1941 року брав участь у проголошенні в Долині Акту відновлення Української держави. Ув’язнений гестапо та перебував у Тюрмі на Лонцького у Львові. Пізніше сидів у в’язниці "Монтелюпіх" у Кракові, а звідти відправлений 20 липня 1942 року до концтабору "Аушвіц", з першою групою 25 українських політв'язнів, названих "Bandera Gruppe", серед яких він був наймолодшим. Був членом редколегії таборового альманаху. Після евакуації "Аушвіцу" 18 січня 1945 року його відправили до концтаборів у Мавтгавзен, Мельк і Ебензе. 6 травня звільнений американцями.

Після Другої світової війни закінчив Лювенський католицький університет (магістр економічно-консульських наук) і став активним громадсько-політичним діячем української діаспори у Бельгії, Європі та світі.

З 1951-го по 1963 рік очолював Спілку української молоді (СУМ) у Бельгії, з 1958-го протягом 20 років очолював Центральну (світову) управу СУМ і пізніше - Центральну виховну раду СУМ. У 1962 році заснував журнал для молоді "Крилаті" і в 1964 році - видавництво та друкарню в Брюсселі. Друкувалися там і виховні матеріали для СУМ і книжки і часопис "Вісті" Українського допомогового комітету в Бельгії (УДК) - головної української громадської організації в Бельгії у другій половині ХХ століття. З 1951-го до 1987 року був генеральним секретарем УДК під проводом Володимира Поповича. Після від'їзду Поповича до Франції очолював УДК - з 1987-го до 2005 року.

Був також секретарем (1970-1991) і головою (1991-2006) Головної ради українських громадських організацій Бельгії (ГРУГОБ), одним із президентів Європейського конгресу українців (1992-1995), а згодом - почесним головою, довголітнім членом Ради директорів Світового конгресу українців.

Омелян Коваль ніколи не вносив подання на отримання бельгійського громадянства. Мав статус біженця ООН (Женевська конвенція). Після проголошення незалежності України попросив громадянства України, яке отримав із дружиною Іванною-Катериною Куропась у 1997 році.

У 2009 році видав "Ювілейний альманах (1945-2005) Українського допомогового комітету й організованого українського громадського життя в Бельгії".

У 2013 році разом з дружиною повернувся до України, оселившись у Львові. Дружина Іванна померла 15 березня 2016 року у Львові.

Має чотирьох дітей - Зореславу (1953), Зенона (1954), Віру (1959) і Юрія (1963) - та двох внучок - Уляну і Ліну.

• Нагадаємо, 12 січня поблизу Рогатина відкопали бідон з архівом головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Читайте також: 10 важливих фактів про Степана Бандеру