"Ніби я грала у комп’ютерну гру": Олена Зеленська про перший день повномасштабної війни

Перша леді України Олена Зеленська дала інтерв'ю британській газеті The Guardian.

Ранок першого дня повномасштабного вторгнення Росії для Олени Зеленської почався із приглушених звуків ударів. Спросоння перша леді зрозуміла, що то не могли бути феєрверками. У той час її чоловік, президент України Володимир Зеленський вже був одягнений в костюм і краватку, збирався на роботу.

"Що відбувається?" – запитала Олена.

"Почалося", – відповів Володимир Зеленський.

Дружина президента розповідає, що у цей момент життя її родини та всієї України перевернулося.

"У мене було відчуття, що я перебуваю в паралельній реальності, що я марю", – розповідає Зеленська

Згодом її чоловік виїхав до президентської резиденції, щоб очолити засідання Ради безпеки.

Зеленська пішла до дітей – дев’ятирічного Кирила та 17-річної Олександри, які вже прокинулися, одягнулися, і, здавалося, розуміли, що відбувається. Олена почала збирати речі. Щоразу коли бомби підходили занадто близько родина разом з охороною спускалися до підвалу.

У якийсь момент перша леді стояла на першому поверсі домівки, як у вікно побачила винищувач, у той момент вона не була впевнена, український це російський.

"Це було сюрреалістичне відчуття… ніби я грав у комп’ютерну гру і мусив пройти певні рівні, щоб знову опинитися вдома. Але я трималася  і весь день у мене на обличчі була дивна посмішка, тому що я намагався не показати дітям паніку. Ми просто виконували накази охорони, йшли туди, куди нам сказали", – каже Зеленська.

Лише ввечері Володимир їй сказав, що Олена з дітьми відправилися у безпечне місце. Дружина президента розповіла, що часу на сентиментальності не було і лише згодом вона подумала, що може ніколи більше не побачити свого чоловіка.

"У перший день війни у ​​мене весь день на обличчі була дивна посмішка, бо я намагався не показати дітям паніку", – розповіла Олена.

В одному з перших відеозвернень президент Зеленський сказав: "За наявними розвідувальними даними, ворог позначив мене як мішень №1, а мою сім’ю – як мішень №2". Олена каже, що намагається про це не думати: "інакше я впаду в параноїку".

"Звичайно, можна тиснути на президента через його сім’ю, і я б не хотіла, щоб він вибирав між своєю сім’єю та обов’язками президента", – каже вона.

Про місце перебування Олени разом із дітьми не розповідає: "Чим менше я говорю, тим безпечніше", утім зізнається, що переїжджали регулярно, але весь час залишалася в Україні. Родина Зеленських так само чула звуки сирен та нальотів російських окупантів. Олександра та Кирило не відходили від Олени.

"Діти були ідеальними. Зазвичай їм доводиться розповідати щось мільйон разів, але в той перший день вони зробили все дуже швидко і слухняно. Ми, звичайно, були в якомусь зміненому стані. Потім, згодом, у нас був цей довгий період очікування. Ми дивилися новини, чекали дзвінків. У нас весь час був увімкнений телевізор", – говорить Зеленська.

Одного вечора, ще на початку війни, коли РФ намагалася штурмувати Київ, дружина президента побачила по телебаченню кадри російського танка в районі Оболоні, біля кварталу де жила. Бачила звернення свого чоловіка, який був уже не в цивільному костюмі.

"Я бачила, що для нього це все дуже емоційно. Знаючи його, я думаю, що він використав усі емоційні важелі, які міг, щоб донести повідомлення", - додає дружина Зеленського.

Служба безпеки сказала їй залишити всю електроніку та не заходити в жодну зі своїх соцмереж. Тому лише інколи Олена могла чути чоловіка. Зізнається, дні були довгими й самотніми. Вона проводила час, допомагаючи Кирилу з уроками. Вона намагалася скласти розклад дня, щоб бути зайнятою: "Я повинна спланувати справи на свої години та хвилини, щоб переконатися, що у вас є чим зайнятися, і не загубитися у своїх думках".

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb