Про це йдеться на офіційному сайті Європейської Ради.
Нікол Пашинян підписав спільну декларацію з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом під час саміту Європейського політичного партнерства в Гранаді.
Прем'єр Вірменії поставив свій підпис під документом, який визнає площу Азербайджану в 86,6 тис. кв. км, що включає Нагірний Карабах.
У спільній заяві лідерів зазначається, що вони "залишаються відданими зусиллям, спрямованим на нормалізацію відносин між Вірменією та Азербайджаном на основі взаємного визнання суверенітету, непорушності кордонів і територіальної цілісності Вірменії (29,8 тис. кв. км) та Азербайджану (86,6 тис. кв. км)".
19 вересня міністерство оборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки".
20 вересня влада Нагірного Карабаху повідомила про припинення вогню. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані.
22 вересня в Азербайджані заявили про амністію вірменським військовим Нагірного Карабаху, які складуть зброю.
Президент Франції Емманюель Макрон висловив "безумовну" підтримку Вірменії у конфлікті з Азербайджаном. Він наголосив, що Франція продовжить надавати підтримку як на гуманітарному, так і на політичному рівні
25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори.
Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців.
30 вересня Вірменія подала позов до Міжнародного суду ООН проти Азербайджану за звинуваченнями Баку в утисках прав вірмен у Нагірному Карабаху.
1 жовтня, місія Організації Об'єднаних Націй вперше за 30 років прибула до Нагірного Карабаху через масовий вихід етнічних вірмен з регіону.