Еспресо оперативно стежило за заявами сторін та розгортанням ситуації впродовж вівторка, 19 вересня.
Щоб довідатися всі деталі, проскрольте донизу.
Заява Азербайджану
Про початок "антитерористичних заходів" йшлося в заяві азербайджанського міноборони.
"З метою забезпечення положень Тристоронньої заяви, припинення широкомасштабних провокацій у Карабаському економічному районі, роззброєння та виведення формувань збройних сил Вірменії з наших територій, нейтралізації їхньої військової інфраструктури, забезпечення безпеки мирного населення, яке повернулося на звільнених від окупації територіях відновлювальні роботи та наших військовослужбовців, а також відновлення конституційного ладу Азербайджанської Республіки, в регіоні розпочато антитерористичні заходи локального характеру", - зазначили у відомстві.
У міноборони додали, що ще більше посилення напруженості за останні місяці спричинили систематичні обстріли позицій азербайджанської армії формуваннями збройних сил Вірменії в Карабаському регіоні, проведення робіт з інженерного вдосконалення бойових позицій, а також збільшення кількості окопів та бліндажів.
Крім того, за даними Азербайджану, спостерігається посилення бойових позицій особовим складом, бронетехнікою, артустановками та іншими вогневими засобами, приведення частин до високого рівня бойової готовності, створення додаткових мобілізаційних частин, розширення розвідувальної діяльності проти підрозділів азербайджанської армії, проникнення вглиб доріг цивільного призначення з диверсійно-терористичною метою.
У міністерстві зазначили, що 19 вересня на автомобільній дорозі внаслідок вибуху міни, нібито заздалегідь встановленої розвідувально-диверсійними групами збройних сил Вірменії в Карабаху, загинули цивільні особи. Також у міноборони Азербайджану заявили, що того ж дня на міні підірвалися військовослужбовці військ МВС країни.
"Такі факти є продовженням цілеспрямованої та планомірної терористичної політики Вірменії проти Азербайджану" - додали у відомстві.
Там наголосили, що у рамках заходів із застосуванням високоточної зброї на передній лінії та в глибині виводять з ладу позиції формувань збройних сил Вірменії, їх довготривалі вогневі точки, а також бойові засоби та об'єкти військового призначення. За словами Азербайджану, громадянське населення та об'єкти громадянської інфраструктури не є цілями, з ладу виводяться лише легітимні військові цілі.
Міноборони повідомило, що про заходи було поінформовано командування миротворчого контингенту Російської Федерації та керівництво Турецько-Російського моніторингового центру.
Згодом міноборони Азербайджану заявило, що позиції збройних сил країни на агдамському напрямку перебувають під інтенсивним обстрілом із боку вірменських військових.
Як повідомляють місцеві ЗМІ, Азербайджан закрив повітряний простір для російських військових літаків. У результаті російські військові літаки, що перевозили військові вантажі з Вірменії до Росії, були змушені пролетіти над Іраном і Каспійським морем на шляху до Ростова.
Що кажуть у Вірменії
У міноборони Вірменії заявили, що ситуація на кордонах станом на 14 годину за місцевим часом була відносно стабільна. Пізніше стало відомо, що прем'єр країни Нікол Пашинян зібрав термінове засідання Радбезу Вірменії у зв'язку з ситуацією в Нагірному Карабасі.
МЗС країни також оприлюднило заяву, в якій заявило, що так звані "антитерористичні заходи" це "політика етнічних чисток Азербайджану".
"Вірменська сторона неодноразово попереджала, що безперервні агресивні дії Азербайджану проти Нагірного Карабаху, неприхована войовнича риторика, абсолютно брехлива й осудлива пропаганда називання населення Нагірного Карабаху "терористами" переслідують одну мету: підкорити населення Нагірного Карабаху та провести етнічні чистки шляхом застосування сили, щоб позбавити населення Нагірного Карабаху права вільно жити і творити з гідністю. Цієї ж мети вони добивались і у 2022 році, незаконно заблокувавши єдину дорогу, що сполучає Нагірний Карабах з Вірменією", - йдеться у заяві.
Також МЗС Вірменії стверджує, що нападу передувало "поширення МЗС Азербайджану неправдивої інформації про мінування та диверсійні дії, що свідчить про планування нападу".
"Ще раз заявляємо, що збройні сили і військова техніка Республіки Вірменія не дислокуються в Нагірному Карабасі, всі новини про мінування і диверсійні операції є неправдивими і сфабрикованими", - додало вірменське МЗС.
Пропозиція про переговори
Як повідомив російський Interfax, після обіду Степанакерт звернувся до Баку з пропозицією зупинити вогонь та розпочати переговори.
"Карабахська сторона звертається до азербайджанської сторони з пропозицією негайно припинити вогонь і сісти за стіл переговорів з метою розв'язування ситуації, що склалася", - повідомляє єдиний інформаційний центр невизнаного Нагірного Карабаху.
Що відомо про конфлікт між Вірменією та Азербайджаном
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, з кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії.
Під час збройного конфлікту 1988-1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах і кілька прилеглих районів Азербайджану перейшли під контроль вірменських збройних сил. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами.
У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагірного Карабаху та символічне місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні.
За умовами договору за Вірменією й Азербайджаном закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію.
З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.
14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів.
22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини.
Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірнокарабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США.
29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.
5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.
1 вересня Азербайджан і Вірменія звинуватили одне одного в обстрілах своїх територій уздовж спільного кордону на північний захід від Нагірного Карабаху.
9 вересня у невизнаному Нагірному Карабаху відбулися так звані президентські вибори. Україна заявила, що засуджує їхнє проведення та не визнає результати.
14 вересня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю Politico повідомив, що миротворці РФ провалили свою місію в Нагірному Карабасі.
16 вересня Ельхан Нурієв, член спілки Офіцерів України, голова оборонного штабу Нагорного Карабаху (1992-1993), розказав, що Росія перекидає вагнерівських бойовиків з Карабаху через Лачинський коридор до Вірменії.
Наступного дня стало відомо, що збройні сили Азербайджану нарощують свій військовий потенціал поблизу Вірменії та розмалювали свою техніку "воєнними знаками", подібними до тих, які використовувала російська армія перед вторгненням в Україну.
