Про це повідомляє Київська міська прокуратура.
"Директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА повідомлено про підозру у розтраті бюджетних коштів у особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Згідно з матеріалами слідства, 11 листопада 2022 року директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА уклав з товариством договір на закупку мініелектростанцій на загальну суму понад 28,6 млн грн для оснащення пунктів обігріву на території столиці", - йдеться у повідомленні.
Прокуратура зазначає, що постановою Кабінету міністрів від 9 листопада 2022 року вказана категорія товарів звільнена від сплати податку на додану вартість і ввізного мита при ввезенні на митну територію України.
"Попри це, Департамент платіжним дорученням від 21.11.2022 перерахував на користь товариства бюджетні кошти в сумі понад 28,6 млн грн, у тому числі безпідставно включений у платіж податок на додану вартість, чим спричинено шкоду Департаменту на суму 1,8 млн грн", - стверджує прокуратура.
Відомство також наголошує, що розтрату бюджетних коштів підтверджує акт перевірки закупівлі, проведеної Державною аудиторською службою.
Санкція статті передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років та з конфіскацією майна.
21 червня Голосіївський райсуд Києва відправив Романа Ткачука, підозрюваного в неналежному виконанні службових обов'язків у справі закритого під час обстрілу укриття, під цілодобовий домашній арешт на два місяці.
Мер Києва Віталій Кличко розкритикував запобіжний захід Ткачуку, заявивши про "шквальну кампанію з дискредитації столичної влади" та особисто міського голови.
У ніч на 1 червня Росія здійснила черговий масований удар по столиці України з використанням балістичних ракет. У Деснянському районі одним з укриттів, куди з початком повітряної тривоги побігли ховатися люди, було підземне приміщення поліклініки №3, однак там було зачинено. Внаслідок падіння уламків збитої ракети перед зачиненим входом до укриття загинуло троє киянок: дві дорослих жінки та неповнолітня дівчина.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський пообіцяв покарати всіх винних у трагедії. Крім того, він провів засідання Ставки, доручивши перевірити всі укриття в Україні, в тому числі всі у столиці. Столична влада заявила, що відтепер всі сховища у місті будуть постійно відчинені.
3 червня Голосіївський райсуд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт фігурантів справи зачиненого укриття - директора поліклініки №3 Деснянського району Олега Шугалевича і заступницю голови Деснянської районної державної адміністрації Ірину Алєксєєнко. Шугалевича звинуватили в тому, що він не проконтролював роботу укриття.
Охоронця закладу Вадима Мишкина - єдиного, хто визнав свою провину - відправили до СІЗО на 2 місяці.
КМДА заявила, що укриття в Києві планують обладнати автоматизованою системою відкриття для цілодобового доступу і пообіцяла встановити модульні залізобетонні об'єкти захисту.
10 червня міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін після перевірки всіх укриттів столиці заявив, що лише 15% із них придатні до використання.
Водночас ДСНС повідомила, що в Україні проінспектували понад 99% загальної кількості укриттів - близько 63 тис. об'єктів, із яких близько третини виявилися зачиненими або непридатними до використання.