Без світла та тепла. Чи не стане Словаччина помічником Росії у гібридних війнах проти України?

Щотижня росіяни завдають по 2 - 3 хвилі ударів по енергетичній інфраструктурі. Лише днями за один раз на Україну летіли 502 шахеди, які вибили енергетику в кількох містах. Президент Володимир Зеленський досить прозоро попередив, що такі атаки взимку будуть регулярними. 

"Доручив секретарю РНБО Рустему Умєрову скоординувати урядовців, обладміністрації та енергокомпанії для закупівлі додаткових систем ППО меншої та середньої дальності, а також збільшити фінансування для виробників дронів. Пріоритет – збиття "шахедів", — написав очільник держави в офіційних соцмережах. 

Окремо варта уваги ще одна непересічна подія. 

Під час свого тривалого візиту до Китаю російський диктатор Путін використав зустріч зі своїм "васалом" в Євросоюзі прем’єром Словаччини Робертом Фіцо для оголошення дивної заяви. Він закликав проросійського діяча перекрити Україні реверсний потік газу та електрику.

За словами Путіна, Москва "довго терпіла, коли українці завдавали ударів по російській енергоінфраструктурі, а потім почала серйозно відповідати". Кремлівський диктатор вважає, що якщо країни Європи перекриють Україні постачання газу та нафти, українці "відразу зрозуміють, що є якісь межі поведінки в області порушення чужих інтересів".

Читайте також: Як головний міжнародний терорист намагається "валити з хворої голови на здорову"

Як це сприймати? Безумовно це спроба розхитати єдність Європи довкола підтримки України. Тим паче не дивно, що ці посиденьки з Фіцо відбувались, коли ключові країни Євросоюзу окреслювали контури таких-сяких повоєнних гарантій безпеки. 

Поки вони достатньо скромні, хоча у Європи уже є свята впевненість про те, що Україна — важлива частина її власної безпеки. А отже, участі у фінансуванні перезапуску української армії, масивному озброєнню і все ж збірного військового контингенту — бути. 

Навіть ці досить прості пропозиції дуже бентежать діда Путіна, який не просто хоче потягнути час, а й дожити разом із китайським Сі до 150 років. Тому російський диктатор уже зі старту лякає: той контингент із західних військових буде мішенню для російських ударів.

Усе це вкупі з намаганням знову влаштувати емоційні гойдалки та лякати український тил та європейців, які ще не дізнались, що таке повномасштабна гібридна війна. 

Якщо ми уже згадали Фіцо, то словацький премʼєр — точка входу в ЄС не лише Росії, а й Китаю. 

Сі Цзіньпін відверто вважає, що Братислава й надалі допомагатиме Пекіну у налагодженні відносин з Європейським Союзом. А саме, що Словаччина виступить на захист Китаю в Євросоюзі, який запровадив високі мита на електромобілі китайського виробництва через недобросовісну конкуренцію. Словаччина — на секундочку, — була однією з п’яти країн ЄС, які виступили проти мит.

Своєю чергою Фіцо хоче залучити китайські інвестиції в промисловість від їх компаній, які продають свою продукцію в Європі. Тільки бізнес, намагання втримати владу і нічого особистого. 

Читайте також: Східна Європа. Що залишиться від старого порядку і що зміниться?

Тож приїзд Роберта Фіцо для зустрічі із Зеленським до Ужгорода буде не лише дискусією про те, бити чи не бити по нафтопроводу "Дружба". 

Це питання, як далеко готовий зайти наш сусід, який перебуває в ЄС. І чи не буде він допомагати ворогам у цій гібридній війні душити Україну разом. 

Чи залишиться Україна без газу та електрики? Легко не буде, особливо нашому Лівобережжю, яке опинилось під прямими ударами Росії в першу чергу. Утім — у кожного з нас є імунітет, а на поличці стоїть зарядна станція або ж генератор у гаражі. 

Зламати страхом українців уже не вийде — це не вийшло навіть восени 2022 року, коли Росія докладала титанічних зусиль, аби занурити нас у холод та темряву. 

Утім — історія із такими персонажами як Роберт Фіцо показує, що у гібридній війні є нові виклики. І тут точно не обійтися без якісної дипломатії та допомоги Брюсселя, щоб скрутити агента Росії та Китаю. Словацький премʼєр точно має відповісти за слова про "жабу на болоті". Бо сам він щедро на підсосі від бюджету Європи.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.