"Буревестник" і блеф: Кремль імітує готовність до війни з НАТО, щоб тиснути на Захід

Випробування крилатої ракети "Буревестник" було проведено 21 жовтня. За інформацією російської сторони, ракета подолала 14 тисяч кілометрів і перебувала в повітрі близько 15 годин.

За словами Герасимова, технічні характеристики ракети дозволяють застосовувати її з гарантованою точністю по високозахищених об'єктах на будь-якій відстані.

Своєю чергою російський диктатор зауважив, що випробування "в черговий раз підтвердили надійність ядерного щита Росії" і зазначив, що "Буревестник" — це "унікальний виріб, якого у світі ні в кого немає".

Варто зауважити, що за нинішньою військовою активністю країни-окупанта стоїть спроба тиску на Захід і Україну. Кремль веде "багатовекторну гру", щоб нав'язати власний план завершення війни — з територіальними поступками Києва.

Днями Американський Інститут вивчення війни у своїй новій доповіді заявив, що Росія нібито перейшла в "першу фазу підготовки" до війни вищого рівня. 

Водночас сам ISW уточнив, що наразі немає доказів, що Кремль ухвалив рішення про початок цього етапу чи визначив його терміни. Така логіка суперечлива: вони одночасно говорять про підготовку до ескалації й одразу це спростовують. Це поверхневий, некомпетентний аналіз — не про що.

Читайте також: Антиросійський розворот Трампа: як це змінює війну

Росія наразі імітує готовність до війни з НАТО, підвищуючи ставки, але водночас подає сигнали про "готовність домовлятися".

Візит  до Сполучених Штатів для "офіційних" переговорів очільника російського фонду прямих інвестицій Дмитрієва яскраве тому підтвердження. Примітно, що візит відбувся за кілька днів після того, як американський президент Дональд Трамп оголосив про нові санкції проти країни-окупанта. 

Примітно, що візит Дмитрієва відбувається на тлі заяв високопосадовців Білого Дому щодо розчарування США через відмову Кремля припинити війну в Україні. Ба більше, візит російського представника відбувається на тлі скасування запланованого саміту американського президента  із російським диктатором.

Тому не випадково спеціальний посланник Кремля заявив, що Росія, США та Україна нібито "близькі" до дипломатичного вирішення, яке могло б покласти край російсько-українській війні.

Фактично, це гра росіян на два фронти. З одного боку, Кремль демонструє військову активність — випробування крилатої ракети "Буревестник",  маневри у міжнародних водах біля кордонів НАТО, порушення повітряного простору Польщі, Естонії, Німеччини, Данії невідомими безпілотниками, диверсії на підприємствах ВПК у Великій Британії. А з іншого — Путін говорить про нібито "готовність до миру".

Ця демонстрація має одну мету — змусити Захід прийняти російські умови завершення війни в Україні. Кремль показує: якщо домовленостей не буде — "ми готові до ескалації", якщо ж погодяться — "ми готові зняти з порядку денного ядерну загрозу".

Крім того, нагадаю про ескалацію поблизу шведського острова Готланд, який має стратегічне значення для судноплавства в Балтійському морі. Росія неодноразово натякала на можливість його захоплення.

Паралельно з цим триває розгортання військової інфраструктури біля кордонів Фінляндії — будівництво нових баз у районі Петрозаводська й формування бригад на північному напрямку.

Таким чином можемо констатувати, що Росія здійснює комплексний тиск на країни Альянсу, намагаючись досягти одразу кілька цілей.

Утім це не підготовка до наступу, а демонстрація сили. Росія хоче показати, що нібито здатна протистояти НАТО, якщо Альянс розширить військово-технічну співпрацю з Україною.

Читайте також: Контрактники тікають, грошей на виплати СВОшникам немає: як Україна б'є по ахіллесовій п'яті Кремля

Зауважу, що така стратегія країни-окупанта не нова. Ще у 2015 році тодішній командувач силами НАТО в Європі Бен Ходжес попереджав про можливість реалізації "Сувалкського коридору" — тобто про той самий сценарій тиску, який Росія демонструє і сьогодні.

Тому говорити про якусь "нульову фазу" війни — це просто невігластво. Росія не готується до великої війни. Вона демонструє готовність лише для внутрішньої аудиторії — щоб показати, що "вони ще щось варті". Бо на зовнішню аудиторію всі ці публічні заяви та демонстративні дії не мають жодного впливу.

Достатньо показовою була у цьому сенсі заява Генерального секретаря НАТО Марка Рютте про те, що у російського диктатора вичерпуються ресурси для продовження війни проти України. За словами генсека Альянсу, ситуація на фронті свідчить про неефективність російської стратегії та величезну ціну, яку Росія платить за незначні просування.

Крім того,  виступаючи в Словенії, Рютте в іронічній формі прокоментував стан російського флоту, зазначивши, що "військово-морська присутність Москви в Середземному морі зійшла нанівець".

Ці заяви свідчать про розуміння проблем, які стоять перед блоком НАТО. А також про те, що Захід реально розуміє виклики, які постануть у разі активізації бойових дій, або можливого перенесення безпосередньо на територію європейських країн. 

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.