Чи очікувати проблем з газом через ворожі удари та похолодання

Ситуація змінюється зараз і прогнози погоди говорять про падіння температури нижче -10 ^оС на достатньо тривалий період. 

Минулого тижня звичними були аварійні відключення на лівобережжі. Також почали застосовуватись графіки обмеження потужності для промислових споживачів. Не можна виключати масштабного повернення графіків відключень, які, щоправда, не будуть однаковими у всіх регіонах. Повторюсь, що ситуація на лівобережжі значно складніша через суттєвий дефіцит генерувальних потужностей у цьому регіоні. 

Магістральні мережі банально не спроєктовані таким чином, щоб передавати потрібні обсяги електроенергії з правого берега, де розташовані три атомні електростанції та імпортний інтерфейс, на лівобережжя. 

Читайте також: Найстрашніша зима завжди та, що попереду

Тут треба відреагувати на можливі закиди типу "А чому за стільки часу не збудовано нових ліній?".  Перш за все, тому, що це процес зовсім не швидкий, а по друге, ще рік тому ситуація з доступними потужностями на лівому березі виглядала зовсім інакше і навіть при температурі -10 ^оС у регіоні не запроваджувались графіки відключень. І потреби для ремонтів і будівництва потужностей були як ніколи великими після кампанії ворожих масованих обстрілів.

Тому навіть за відсутності нових обстрілів та пошкоджень ситуація з електропостачанням може погіршитись. Проте холодна погода власне загострює ризик того, що атаки можуть стати частішими. Ще більше ситуація ускладняється і тим, щоб об’єктом атак зараз є не лише об’єднана енергосистема, а й газова інфраструктура.

З початку року ворог сфокусував свої удари на об'єктах зберігання, а згодом і видобутку газу. Складається враження, що Нафтогаз вдався до імпорту природного газу саме через такі атаки.

Запаси газу у сховищах і справді низькі. Але ж усе відносне. Якщо виходити арифметики нормальних добових обсягів видобутку (з урахуванням того, що Укргазвидобування рекордно наростила видобуток за час повномасштабної війни) та запасів газу у сховищах, то до кінця березня газу мало б вистачити (хоч і не виключені були б кампанії типу "прикрути", як це було у 2017 році). Проте ця арифметика умовна, адже вона не враховує ризику руйнування газової інфраструктури та падіння видобутку чи можливостей підйому газу зі сховищ. А саме такі атаки відбувались в останні тижні. Вищезгадана новина про обстріл об'єкта газовидобутку не єдина. Блумберг, посилаючись на свої джерела, повідомив про суттєве скорочення видобутку після атак.

Читайте також: Енергетика: половина зими позаду...

Звісно, Нафтогаз міг би імпортувати і більше влітку. Чим саме керувались в компанії мені не відомо, проте, не виключено, що протягом року Нафтогаз утримувався від імпорту газу, побоюючись саме атак на підземні газосховища, які системно почались в березні — квітні минулого року (до цього, ПСГ не були об'єктом системних атак). 

Можна ставити багато питань Нафтогазу, зокрема і з приводу їхньої стратегії роботи з комерційними споживачами газу наприкінці 2024 року та формування запасів. Але ключова проблема і ключова загроза сьогодні - це удари ворога по газовій інфраструктурі, які були дуже відчутними для балансу газу. 

За останні два роки ми значною мірою звиклись з атаками на електроенергетику. Під ударом тепер і газова система. На наступний рік там потрібно було б імпортувати 2-3 мільярди кубометрів газу. І разі пошкоджень видобутку ця потреба суттєво зросте. А передумов для дешевого газу на наступний рік наразі немає.

Джерело

Про автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутнього

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.