Чому я за лотерею у призові

Чесно кажучи, цьому коментареві я зрадів, бо, на мою думку, розв'язати нинішні проблеми з призовом можна, просто донісши Зеленському деякі додаткові ідеї.

Отже, Верховний головнокомандувач не вважає лотерею доцільною, бо, цитую "там, де стоїть "вижити" і "лотерея" – в мене немає знаку дорівнює". Я так розумію, що Зеленський трактує лотерею так: хто витягнув щасливий білет, той не йде служить, хто не витягнув — підлягає призову.

Але ж ідея лотереї зовсім не в цьому, вона зовсім не заперечує принцип "воювати мають усі". З допомогою лотереї можна визначити черговість призову. Тобто люди, котрі народилися у визначені лотереєю дні, підлягають призову у найближчий місяць. Наступного місяця — наступні дати, знову-таки, визначені випадковим чином.

Читайте також: Закон про мобілізацію починає працювати

Чому нам потрібна черговість? Тому що зараз під ризиком спонтанної мобілізації ходять усі військовозобов’язані. Це створює у їх життєвих планах величезну невизначеність, і винувата в цьому держава — фактично, мобілізація залежить від того, "піймають" людину, чи ні. Так не має бути, має бути визначеність.

Отже, якби президенту хтось це пояснив, то, я думаю, за допомогою лотереї можна було зменшити скажену корупцію в цій сфері. І, головне, дати можливість сотням тисяч фахівців спокійно займатися забезпеченням тилу армії, зокрема, працювати в численних підприємствах, котрі забезпечують військові підрозділи усім необхідним, зокрема, і озброєнням. Я як представник такого підрозділу, котрий на 100% залежить від добробуту і спроможності цивільних інженерів та майстрів, у цьому зацікавлений — щоб випадкова мобілізація припинилася, а почалася впорядкована, прогнозована і чесна.

Читайте також: Економічне бронювання як фіговий листочок відкупу

***

Окремо ще хочу звернути увагу на фразу Зеленського з приводу лотереї, що це "не дуже етично щодо тих, хто на фронті".

Я хотів би усім нагадати, що нині склалася ситуація, що понад 80% військовозобов’язаних не воюють. Натомість ті, хто на фронті, зобов’язані служити без перестанку — до смерті, тяжкого каліцтва або демобілізації за віком. На мій погляд, це є перша етична проблема, котру слід розв’язати.

І якщо цим не займається держава, то слід зайнятися активній частині суспільства.

Джерело

Про автора. Ігор Луценко, журналіст, воїн ЗСУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.