"Чорний лебідь" на президентських виборах у Румунії

Чорним лебедем румунських президентських виборів став Келін Георгеску - "незалежний кандидат" (себто самовисуванець, якого жодна партія не підтримувала), що несподівано ввірвався в групу лідерів і претендує навіть на найвищий показник у першому турі й на те, щоб вийти у другий тур.

Що ми знаємо про цього кандидата? Він відверто позиціює себе як крайній правий — аж коричневий, прославляє часи, коли Румунія була союзницею нaцистів за часів диктатора Антонеску, якого вважає "мучеником", у ході кампанії спирався здебільшого на ТікТок як платформу для просування своїх ідей, критикував НАТО та ЄС, критикує розміщення в Румунії американських баз, вважає війну Росії проти України наслідком змови американських компаній - виробників зброї. 

На фоні Георгеску навіть "міська божевільна" Шошоаке видається поміркованою і стриманою. 

Читайте також: Румунія: на порозі виборчого марафону

Свого часу представники одіозної AUR розглядали його як кандидата в прем'єр-міністри Румунії.

Складається враження, що більшість голосів, які він отримав, - це голоси протестного електорату, якому не сподобалась діяльність великої коаліції мейнстримних партій соціал-демократів (кандидат на президентських виборах — чинний прем'єр Марчел Чолаку) та націонал-лібералів (кандидат — експрем'єр Ніколае Чуке). І ось увесь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово "незалежний" і проголосував за нього. Нагадує Німеччину, де противники великої коаліції соціал-демократів і християнських демократів стали голосувати за "Альтернативу для Німеччини".

Звісно, вони могли б проголосувати за альтернативного незалежного кандидата Мірче Джоане, який донедавна був заступником генсека НАТО. Але саме цього "незалежного" кандидата найбільше атакували мейнстримні політичні партії, бо побоювалися, що якщо він пройде у другий тур, то виграє.

Звісно, вони могли б проголосувати й за кандидатку від альтернативної проєвропейської та проукраїнської політичної сили USR - Елену Ласконі, але її атакували і мейнстримні партії, і незалежні кандидати — у тому числі Джоане.

В результаті отримали ось таку несподіванку...

Зради все ще нема. Вірогідність перемоги Келіна Георгеску у другому турі мізерна. Румунський діпстейт на повну потужність увімкне усі свої механізми, щоб цього не допустити. Усі притомні румуни, а їх — я вірю — більшість, голосуватимуть у другому турі за будь-кого, аби не Георгеску. "Зрадою" стало б проходження у другий тур Георгеску і, скажімо, Сіміона — лідера AUR. От тоді це було б не просто румунською, а й взагалі регіональною катастрофою. 

Проте це не просто тривожний сигнал - це набат. Поки мейнстримні політичні сили інтригують та ставлять одна одній елегантні підніжки - "темні попутники" виборця беруть гору над здоровим глуздом і ведуть своїх лідерів до перемог. Якщо Європу чекає велика війна, то наближається Європа до неї вкрай ослабленою.

Джерело

Про автора. Сергій Герасимчук, директор програми регіональних ініціатив та сусідства Центру "Українська призма"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.