Дев'ять тисяч українців взяли кредити на придбання житла за програмою єОселя

Економіка

Результати опитування підприємств, проведеного Національним банком у І кварталі 2024 року, свідчать про посилення позитивних очікувань бізнесу щодо ділової активності в наступні 12 місяців. Незважаючи на логістичні труднощі, у тому числі з перетином кордону, респонденти прогнозують помірне зростання обсягів виробництва товарів та послуг в Україні, а також позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств.

Індекс ділових очікувань підприємств зріс до 103,0% порівняно зі 101,6% у ІV кварталі 2023 року.  Учасники опитування продовжили позитивно оцінювати свій майбутній фінансово-економічний стан, мали оптимістичні очікування щодо майбутніх обсягів реалізації власної продукції та інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар.

Найбільше стримують розвиток підприємств воєнні дії та їхні наслідки. Суттєво посилився вплив браку кваліфікованих працівників.

Бізнес четвертий квартал поспіль очікував зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців, хоча й дещо нижчими темпами: баланс відповідей становив 8,5% порівняно з 15,2% у ІV кварталі. Зростання прогнозували підприємства всіх видів економічної діяльності, крім видобувної промисловості, а також більшості областей, розмірів за кількістю працівників та напрямів діяльності.

Поліпшення інфляційних очікувань триває шостий квартал поспіль: у І кварталі 2024 року очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11,0% порівняно з 11,3% у попередньому кварталі. Майже половина опитаних (48,4%) очікували інфляцію не вище 10,0%. Воєнні дії залишаються найвагомішим проінфляційним чинником для 82,8% респондентів. Зберігається суттєвий вплив чинника "витрати на виробництво" (65,8%). Водночас посилився вплив курсового чинника – на 7,3 в.п до 59,5%.

Бізнес також покращив оцінку митної сфери в Україні. Такими є висновки нової хвилі опитування "Митний індекс" у 2023 році, проведеного Європейською бізнес-асоціацією та DHL Express в Україні. Інтегральна оцінка індексу дещо зросла до 3,24 бала з 5 можливих та перебуває в нейтральній площині (3,17 бала у 2022 році). 

Читайте також: Бізнес в Україні демонструє помірний оптимізм

Попри те, що більшість опитаних, а саме 56% оцінюють якість митних сервісів задовільно, 25% вважають її низькою, а 6% – дуже низькою. Кількість респондентів, що позитивно оцінюють роботу митниці, скоротилася з 24% у 2022 році до 13% у 2023 році. Інтегральна оцінка рівня корупції на митниці склала 3,20 бала. Більшість опитаних, а саме 60%, не помітили зміни рівня корупції, тоді як 15% вважають, що він дещо зменшився, а 12% – що істотно зменшився. Водночас 14% вважають, що прояви корупції на митниці посилились.  Найвищою традиційно є оцінка роботи системи "Єдине вікно" – 3,77 балів. Думки митних експертів розділились – по 41% оцінюють роботу системи задовільно та добре. Ще 18% дуже добре оцінюють взаємодію держорганів у рамках роботи "Єдиного вікна". 

Найбільшими викликами під час проходження митниці, як повідомляють компанії, на сьогодні є бюрократія та додаткові перевірки, несприйняття митними органами заявленої вартості товару та її коригування, корупційний тиск, деякі питання кодифікації, труднощі у взаємодії з ветеринарною службою та Держпродспоживслужбою, страйки на кордоні, що уповільнюють рух.

Варто зазначити, що наразі 79% компаній розглядають альтернативні логістичні маршрути в об’їзд Польщі через блокування кордону. 

Українські аграрії вже засіяли понад мільйон гектарів ярих зернових та зернобобових. На контрольованій Україною території вже засіяно 1 млн 260 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема, пшениці – 173,9 тис. га; ячменю – 683,4 тис. га; гороху – 147,7 тис. га; вівса –  117 тис. га. За минулий тиждень аграрії країни посіяли 408,6 тис. га зернових та зернобобових культур. Соняшник посіяно на 470,1 тис. га. Цукрових буряків - 157,6 тис. га. Сільгоспвиробники 15 областей розпочали сівбу кукурудзи. Вже посіяно 120 тис. га.

Бюджет

За інформацією Міністерства фінансів, у січні - березні 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 693,2 млрд гривень. Зокрема, у березні було витрачено 268,4 млрд гривень. У структурі видатків найбільше спрямовано:

• 285,8 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями (у березні – 105,9 млрд грн), або 41,2% загального обсягу видатків, витрачених за січень – березень 2024 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 218,9 млрд грн (у березні – 81,5 млрд грн)
• 100,7 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг (у березні – 45,6 млрд грн), або 14,5 % загального обсягу видатків, із них 44 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів,  продуктів харчування; 35,7 млрд грн Національна служба здоров’я України перерахувала на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення
• 138,2 млрд грн – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) (у березні – 48,6 млрд грн), або 19,9% загального обсягу видатків, а саме 66 млрд грн, – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 30,9 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей; 15,1 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики  житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу
• 44 млрд грн – на обслуговування державного боргу (у березні – 8,5 млрд грн), або 6,4% загального обсягу
• 36,2 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам (у березні – 12,5 млрд грн), або 5,2% загального обсягу.

Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету

Зовнішній сектор

Європейська Комісія схвалила План України у межах Інструменту ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 роки. Загальний обсяг коштів, передбачений Ukraine Facility, – 50 млрд євро. З них на бюджетну підтримку буде спрямовано 38,27 млрд євро, інвестиційний фонд – 6,97 млрд євро, на технічну та адміністративну підтримку –  4,76 млрд євро. Після позитивної оцінки Європейської Комісії рішення щодо остаточного затвердження Плану України має ухвалити Рада ЄС. Після ухвалення Плану, як очікується, до державного бюджету буде спрямовано 1,9 млрд євро безумовного фінансування. Решту бюджетної підтримки Україна отримуватиме щоквартально після виконання індикаторів, передбачених у Плані України та позитивної оцінки Стороною ЄС виконання таких заходів.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

За інформацією Держстату, за січень–лютий 2024р. експорт товарів становив 6,8 млрд дол США, або 105,0% порівняно із січнем–лютим 2023р., імпорт – 10,0 млрд дол США, або 98,6%. Негативне сальдо склало 3,2 млрд дол США (за січень–лютий 2023р. також негативне – 3,7 млрд дол США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,68 (за січень–лютий 2023р. – 0,64).

Стійке переважання імпорту товарів над експортом створює тиск на обмінний курс гривні та потребує вжиття заходів щодо підтримки вітчизняних товаровиробників та вирівнювання балансу зовнішньої торгівлі. Зокрема, через участь у програмі “Зроблено в Україні”, покликаній підтримувати українських виробників і посилювати економіку держави, до якої вже долучилися найбільші мережі супермаркетів країни. В рамках програми також передбачено пріоритетний доступ українських виробників до публічних закупівель, програми стимулювання попиту на українські товари, дешеві кредити й гранти для інвестицій та на розширення виробництва, стимулювання інвестицій в реальний сектор і модернізацію, розвиток несировинного експорту. Завдяки реалізації всього комплексу цих заходів, Мінекономіки прогнозує отримати 1% із 4,6% прогнозованого загального зростання ВВП уже в результаті 2024 року.

Валютний ринок

Наразі, з огляду на стійкий прогрес у сповільненні темпів споживчої інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, НБУ ухвалив рішення щодо переходу з 03.10.2023 до керованої гнучкості обмінного курсу гривні.

Загалом з початку цього року (станом на 12.04.24) гривня до долара США  девальвувала на 3,1% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку, попри повернення ринку до середніх щотижневих обсягів, оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і далі залишаються активні інтервенції НБУ. Чергове посилення попиту з боку населення на іноземну валюту додатково прискорювало девальваційні процеси на ринку.

Загалом станом на 09.04.24 порівняно з 10.04.23 готівкова гривня до долара США девальвувала на 4,4%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р., навпаки, ревальвувала на 0,4%.

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

Аналіз розкладки банківської ліквідності за січень-березень 2024 р. свідчить про посилення ознак розбалансування валютних очікувань.

Ліквідність банківського сектора постійно поповнюється за рахунок фінансування дефіциту фіскального сектора. НБУ для вилучення надлишкової ліквідності застосовує інструменти овернайт- та строкових депозитних сертифікатів. Однак спрямування додаткової ліквідності в депозитні сертифікати не тільки не зростає, а навіть зменшується. В лютому депозитні сертифікати банків зменшилися на 1,2 млрд. грн, в березні ще на 15,0 млрд. грн.

Зменшення обсягів депозитних сертифікатів пояснюється максимізацією процесів конвертації гривневої ліквідності у купівлю іноземної валюти.

В лютому-березні коефіцієнт конвертації приросту ліквідності в іноземну валюту становив 92%, тоді як в середньому за 2022 рік – 80%, що є ознакою розбалансування валютних очікувань.

Суттєве зростання даного коефіцієнта чітко спостерігається починаючи з серпня 2023 року, після того як НБУ оголосив свою Стратегію пом’якшення валютних обмежень (Стратегія ПВО) і здійснив низку заходів з лібералізації валютного ринку. До оголошення СПВО коефіцієнт валютної конвертації становив в середньому 55%, а після оголошення СПВО – 86%!

У другій половині 2023 р. виникла невизначеність щодо подальшої зовнішньої фінансової підтримки України. Однак НБУ, не тільки залишив в силі свою Стратегію ПВО, але ще й з жовтня 2023 р. скасував режим фіксованого курсоутворення та запровадив режим керовано-гнучкого курсоутворення. Відразу зросли витрати валютних резервів на підтримку валютного курсу (з 1-2 млрд дол. за фіксованого курсу до 2-3 млрд за гнучкого курсу в місяць).

Рішення НБУ з лібералізації валютного ринку в умовах гігантського дефіциту платіжного балансу (понад 30 млрд.дол. на рік) логічним чином спричинили підвищення попиту на іноземну валюту. Професійні учасники ринків добре розуміють наслідки пом’якшення валютних обмежень в умовах хронічного валютного дефіциту.

Зовнішньоторговельний дефіцит - основний чинник валютного дефіциту. Однак, НБУ своєю політикою створив дискримінаційні умови для українських виробників, які зараз не тільки змушені жорстко конкурувати з імпортом, але й позбавлені доступу до дешевого позичкового ресурсу (на відміну від закордонних виробників). Наприклад, в країнах Єврозони при рості цін на 3% ставка депозитних операцій ЄЦБ становить 4%, а в Україні при інфляції у 4%, ключова ставка сягає 14,5% річних.

Зараз на фоні нових ударів ворога по інфраструктурі – валютний курс під додатковою загрозою. Політика гнучкого валютного курсу НБУ посилила розбалансування валютних очікувань. Політика високих процентних ставок НБУ зробила економіку більш залежною від імпорту. Політика жорстких фінансових вимог НБУ до банків обмежила можливості підприємств отримувати доступні кредити на ринкових умовах.

Фінансовий сектор

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 555 пільгових кредитів на загальну суму 2 млрд грн, з яких 428 кредитів – від банків державного сектору економіки на 0,9 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 51 101 кредит на 204,6 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 38 125 кредитів на 104,2 млрд грн), з яких станом на 8 квітня поточного року 17,23 млрд грн – на інвестиційні цілі; 56,86 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу; 36,35 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 11,91 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції; 58,28 млрд грн – на антивоєнні цілі; 9,51 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

За програмою єОселя 9 тисяч українців взяли кредити на придбання житла на загальну суму 14 млрд грн. Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 198 кредитів на 331 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 96 військовослужбовців та силовиків, 10 педагогів, 17  медиків та 4 науковці; кредити під 7% отримали 52 українці без власного житла, 8 ВПО та 11 ветеранів. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (150 кредитів) та у забудовника (27). Загальна сума виданих кредитів - 14 млрд грн. 60% іпотечних кредитів взяли військовослужбовці та силовики, 11% - педагоги та науковці, 9% - медики.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.