Дивно сприймати план Маршалла за благодійність США

Альтруїзм та безкорислива допомога ніколи не були притаманні США. Не знаю, чому ми, українці, вирішили повірити в казку про чудовий план Маршалла, який був реалізований для Європи, але це зараз має для нас негативні наслідки. Адже на емоційному рівні ми відчуваємо себе зрадженими та приниженими. Це є наслідком нашого завищеного очікування від США. 

Наше сприйняття США завжди було трохи ідеалістичним і ґрунтувалося на голлівудському міфі про героїв-захисників демократії та цінностей. А чи це відповідало дійсності, ми не замислювалися, бо картинка здебільшого була занадто гарною.

Наразі і ми, і решта Європи прокидаємося після цього гіпнозу і праведно обурюємося від усвідомлення брутальності, прагматизму та егоцентризму США. Чи варто обурюватися від продемонстрованої нарешті суті геополітики США? Чи усвідомлення неприкритої суті інтересів адміністрації Трампа жахливіше за лицемірство та приховане нехтування інтересами України з боку попередньої адміністрації Байдена? 

Так, ми з жахом спостерігаємо за водоспадом новин і намагаємося зрозуміти, що ж буде і чим все для нас обернеться. Чи наша угода з США – рекет і приниження, чи це насправді угода ні про що? Чи сторони обмінюються тлумаками в інформаційному просторі перед своїми виборцями тільки заради PR-перемог, чи це дійсно про угоду, подібну до плану Маршалла?

Читайте також: Жодного реального прогресу в Трампа з Путіним немає: президент США погрожує російському диктатору

Вже можна впевнено сказати, що це не рекет і ми не віддаємо наші надра США. Це точно PR з обох сторін. А от чи може ця угода стати для нас активатором розвитку та змін, тобто своєрідним планом Маршалла, – залежить більше від нас.

Це у нас має бути розуміння, що ми хочемо розвивати за допомогою американських технологій, капіталу та експертизи. Це у нас має бути стратегія, як використовувати запропонований формат передусім у наших інтересах. І так, на нашому можливому успіху заробляти будуть і американці. Вони завжди на всіх заробляють. Це їхня фішка.

А для тих, кому цікаво, чим все ж таки насправді був для Європи план Маршалла, про який так багато говорять політики як про манну небесну, пропоную екскурс у цифри та факти. 

Сам автор післявоєнної програми американської допомоги Європі (European Recovery Program), яку згодом стали називати його ім’ям, держсекретар США Джордж Маршалл у 1948 році запевняв, що глобальна мета, якою керуються США, – "відновити впевненість європейських народів в економічному майбутньому їхніх країн і Європи в цілому". 

Дійсно, завдяки американському фінансуванню країнам Західної Європи вдалося відродити промисловість, банківську систему, енергетику, аграрний сектор, розбудувати нові соціальні інститути, сформувати зародки системи спільної безпеки. Саме реалізація плану Маршалла стала поштовхом для таких альянсів та організацій, як НАТО, ОЕСР та згодом ЄС.

Читайте також: Розкол Європи на руку і Трампу, і Путіну

За 4 роки дії плану США витратили на відновлення Європи 13 млрд доларів. З урахуванням інфляції та курсових різниць ця сума зараз дорівнює близько 175 млрд доларів. З них лише 1,5 млрд доларів (еквівалент сучасних 20 млрд доларів) – у вигляді пільгових кредитів, решта – грантова допомога. Вінстон Черчилль називав план Маршалла "найбезкорисливішим актом в історії". 

Що ж залишилося за лаштунками цього "безкорисливого акту" США? 

Всі гранти, які надавалися Європі, мали чітке цільове призначення: 70% "подарованих" грошей європейські країни витратили на американські товари, продукти, послуги, обладнання, зброю, технології та ресурси. 

Європейцям не дозволили інвестувати американські гроші в розбудову власної нафтопереробки, натомість запропонувавши їм купувати продукт перероблення американських нафтових компаній. 

План Маршалла на довгі роки запобіг створенню власної європейської фінансової системи, встановивши панування американського долара як нової світової валюти.  CША надавали кредити європейським країнам на ті економічні проєкти, які відповідали інтересам США. Ці кредити європейці отримували зі спецфондів, які вони співфінансували. Борги європейці повертали Америці з відсотками впродовж 20 років – аж до початку 1970-х.

За 1948 по 1952 роки ВВП США збільшився на 50% завдяки експорту в Європу аграрної продукції, продажу товарів машинобудування, енергетичних ресурсів і технологій. У перерахунку на "сучасні гроші" Америка не тільки повернула 20 млрд доларів, виданих європейцям кредитів та близько 10 млрд доларів у вигляді відсотків, а ще й зацементувала військове, економічне та безпекове панування в Європі. Окрім того, в США повернулися 108 млрд доларів, які Європа отримала від них у вигляді грантів.

Джерело

Про авторку. Лана Зеркаль, українська дипломатка, ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.