Дональд Трамп: Слідами Беніто Муссоліні

Через місяць після інавгурації новий американський президент разом із групою своїх ідеологів струсонув світовий політичний ландшафт. Ніхто не очікував, що попри всю його екстравагантність і непрогнозованість, він розпочне свою нову каденцію з атаки на засадничі цінності Сполучених Штатів – демократію і свободу. І найпершими об’єктами для його атак стануть Україна, як молода демократія, і Європа, як стара демократія.

Взагалі пан Дональд, виходячи з його попереднього способу мислення і вчинків, не такий уже спокушений у науках і освітою володіє дуже посередньо. Але він і не намагається навіть зараз, коли його слова і вчинки викликають нерозуміння у багатьох людей, особливо теоретизувати чи підкладати під свої дії ідеологічні схеми. Цим, врешті, займаються інші на чолі з його віцепрезидентом Венсом. А він видає прості рішення надто складних проблем, вважаючи їх геніальними.

Читайте також: Хитромудрий Трамп, який прагне сам себе перехитрувати

• Зокрема, війну між Росією та Україною збирався припинити за 24 години. Принаймні, за 24 доби. Принаймні, швидко. А швидко – це не на користь Україні. Тим гірше для України. І краще для Росії, де чудовий авторитарний режим і розумний лідер. Та й взагалі ніякий Росія не агресор, це Україна і її лідери у всьому винні…
• Чи не забагато грошей Америка витратила на захист далекої України? Україна має розрахуватися зі США і віддати їй у 5 разів більше, ніж взяла.
• Панамський канал, яким інтенсивно користується Китай, повернемо США, оскільки ми його колись будували.
• Гренландію купимо в Данії, бо острів нам потрібніший, як майбутня військова база. Це нічого, що данці проти, у нас є чим їх переконати.
• На кордоні з Мексикою поставимо паркан, щоб на територію США не просочувалися підозрілі люди. І взагалі прийшла пора відмовитися від емігрантів.
• А навіщо нам стільки людей в управлінських структурах? Усіх звільнити!
• Навіщо нам НАТО? Європа має сама себе захищати! А американських солдатів повернемо до США.
• І взагалі, хто сказав, що демократія краща від автократії? Поки демократи між собою сваряться напередодні прийняття рішень, автократи вже давно все зробили! В час неймовірного технологічного прогресу демократи й ліберали витрачають купу часу на прийняття рішень і таким чином відстають від корпоративних структур. І він, Дональд Трамп, готовий стати королем Америки…
• Політична система США та Європи катастрофічно відстала від сучасного розвитку суспільства і виробничих відносин. Корпоративне керівництво та автократія нині більше відповідають на потреби дня.

І взагалі навіщо Сполученим Штатам демократія, якщо вони мають президентом Дональда Трампа, який може приймати кращі рішення і за Конгрес, і за уряд, і за судову систему?! Прийшла пора здати принципи демократії та свободи особистості в утіль, а натомість проголосити еру техноавтократії, що має виглядати як корпоративне управління вищої еліти нації, котра здатна приймати найкращі рішення для всіх і може взяти на себе всю повноту влади й відповідальності.

Читайте також: США не виглядають сильними

…На практиці це поки виглядає, як пом’якшений варіант фашистської ідеології (авторитарної політики державного капіталізму). Але поки пом’якшений. Бо легко може бути трансформований у щось значно масштабніше і загрозливіше.

Гаразд, згодом така розвинена демократія, як у США, розбереться і зі своїми принципами управління, і зі своїми керівниками. Якщо захоче. А як нам бути в цей час, коли лідер країни, яка найбільше підтримувала нас у найважчий період війни, постійно погрожує зупинкою постачання зброї та підтримки, якщо не виконуватимемо його вказівки?

Якщо не впадати у відчай і тримати голову в робочому стані, то треба констатувати, що за цей місяць перебування у владі пана Трампа досі з нами нічого гіршого, ніж було, не відбулося. І, схоже, не відбудеться найближчого року в плані допомоги Заходу. І навіть США за угодами зобов’язані весь цей рік не припиняти постачання нам зброї та техніки, за яку вже заплачено.

Європа, яка рішуче стала на захист України, усвідомлюючи нашу органічну близькість і взаємозалежність, за цей рік повністю реанімує свій військово-промисловий комплекс і стане поруч із нами. Так, європейці в масі своїй поки не готові брати участь на полі бою. Але вже готові надіслати війська як миротворців після оголошення перемир’я. А там вони будуть за крок до участі у війні на стороні України.

Читайте також: Тільки стіна. Тільки хардкор

Можна не сумніватися, що рано чи пізно Росія спробує спровокувати конфлікт із миротворцями й тоді участь країн Європи у широкомасштабних бойових діях стане доконаним фактом. Європейцям, які вже усвідомлюють свою роль і необхідність у відсічі агресору, потрібен буде лише привід розпочати бойові дії.

Ця війна вже давно перестала бути війною двох держав і набула характеру, якщо не світового, то принаймні континентального. За Росію воюють регулярні війська Північної Кореї. Найшвидше в бойових діях беруть участь підрозділи безпілотних структур Ірану. І це лише питання часу, щоб до ЗСУ приєдналися воїни Франції, Великої Британії, Канади, Бенілюксу, Балтії, ФРН, Польщі та Румунії.

Як триматимуться в цьому випадку США – важко сказати. Одне зрозуміло, що Сполучені Штати не посміють воювати проти Європи. Тим більше, що правда буде на стороні коаліції. І Трамп змушений буде підтримати колег по блоку НАТО.

Читайте також: Що зробив Трамп і до чого це призведе

Цікаво, яка доля буде в Трампа після того, як Америка дізнається, що він з купкою (одні стверджують про групу з 20 осіб, інші – всього в 6) спробує змінити політичну систему США (по суті держпереворот), запропонувавши їй, цій Америці, замість структурованої, інституційної демократії технофашизм? Питання складне. Але він не перший іде цим шляхом, і навіть не другий.

Після Першої світової війни авторитарно-націоналістичні рухи появилися в усьому світі як реакція на тектонічні зміни, що відбулися в суспільствах із різною культурою, економікою, традиціями. Нацизм у Німеччині, перонізм в Аргентині, фалангізм в Іспанії, "Залізна гвардія" в Румунії, "Вогняні хрести" у Франції, "Схрещені стріли" в Угорщині, "Усташі" в Хорватії, "Національний союз" в Португалії...

І скрізь цей рух, що протиставлявся демократії як застарілій формі організації людського суспільства, приносив багато лиха, перш за все народним масам. Будемо сподіватися, що американське суспільство, щеплене на авторитарні прояви своїх лідерів, не допустить крайнощів. Та й ці крайнощі можуть перш за все вдарити по Україні.

У такий час живемо. Нам тільки не вистачало фашизму. Все залежить від того, як довго протримається біля керма Сполучених Штатів Дональд Трамп. Ми сподівалися, що він принесе нам перемогу. А він приніс?

Джерело

Про автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядач

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.