Хитромудрий Трамп, який прагне сам себе перехитрувати

Більше допомоги на час вторгнення не було й звідки чекати. Європа, може б, і хотіла суттєвіше підтримати, та не було чим. А попередній американський президент був украй нерішучим.

Не позбавлений нарцисизму Дональд Трамп відчув, що на фоні боязких дій адміністрації Байдена тут він може показати себе у всій своїй красі й рішучості, продемонструвавши волю справжнього лідера, який вмить розв’язує застарілі клубки проблем і гострих конфліктів. Цей літній вже чоловік, хоч і виховався, і сформувався в найрозвиненішій демократії світу, так і не зрозумів чим відрізняється його країна від переважної решти країн світу. Маючи специфічний підприємницький досвід (шість разів банкрутував), він вирішив, що демократія з масою застережень – гальмо цивілізаційного процесу, в чому його негайно підтримали деякі технарі-мульмільярдери.

Одним словом, на прикладі України, яка перебувала в стані війни з Росією, лідеру якої він симпатизував, Дональд Трамп вирішив показати світові, як насправді розв’язуються сучасні проблеми.

Все, що почало відбуватися після його приходу до влади, насправді стало ледь замаскованою спробою розгрому у важких трудах здобутої європейської солідарності, встановлення нових сфер впливу між кількома супердержавами, де він, очевидно, мав бути світовим лідером. І ганебним мародерством знекровленої та ослабленої країни.

Читайте також: Розкол Європи на руку і Трампу, і Путіну

Насамперед на словах він вирішив підсилити українську позицію, яку команда Зеленського останнім часом просто розтоптала бездарними діями в кадровому розгромі армії.

Справді, без сильної позиції сідати за стіл перемовин немає сенсу. Як взагалі немає сенсу шукати миру з ворогом, який напав на твою країну і жорстоко топче її ногами, демонструючи це всьому світу. Про що можна з таким ворогом розмовляти?! Щоб домогтися справедливого миру, його треба лише вбити.

Щоб не вбивати ще десятки тисяч простих воїнів з обох сторін.

Але Трамп вирішив для початку йти іншим шляхом. Досить оригінальним. Для підсилення української переговорної позиції він вирішив її радикально послабити... Ще до власної інавгурації оголосив, що домогтися тривалого миру між державами, що перебувають у стані війни, можна лише домовившись про відмову України від всіх областей, на які претендує Росія і відмовившись практично назавжди від перспективи вступу України до НАТО. Тобто, від гарантій миру.

Можливо, цим кроком хитромудрий посередник хотів і від Росії якихось поступок, але він про це нікому не сказав. Може, тому, що здогадувався, що йому відмовлять. А про необхідність українських поступок він торочив на кожному кроці. Безумовно принижуючи цим українців, які в цей час відстоювали не тільки власну свободу, а й свободу вільного світу Європи.

Читайте також: Атака Трампа на Зеленського — що відбувається та що робити?

По-суті, його пропозиція – це капітуляції ще до початку розгляду мирних угод. Але все ж це відбулося настільки несподівано і без погодження як із європейськими союзниками, так і з керівниками України, що все це виглядало дуже хитромудрим планом.

Але скажіть тоді: навіщо поступатися найсильнішими переговорними позиціями ще до того як сісти за стіл перемовин? Навіщо відмовлятися від повернення територій, нахабно захоплених ворогом усупереч всім міжнародним законам і правилам? Навіщо позбавляти жертву агресії можливості якщо не перемогти загарбника, то принаймні вигнати його зі своєї території?! Навіщо відмовляти жертві агресії в праві приєднатися до клубу сильних держав, які гарантують своїм учасникам мир і захист від будь-яких агресій?!

Здавалося, відповідь на ці риторичні питання давно вже дані історією і повертатися до них немає аж ніякого сенсу. Ба ні! Виявляється, Мюнхен-1938 мало чому когось навчив. Або люди, які прийшли до влади в країнах із найуспішнішою демократичною системою, почали читати нині лише бухгалтерські звіти та банківські рахунки. І при тому вважають себе найрозумнішими у світі.

Найрозумнішого у світі Нарциса і демократа пана Трампа навчить не історія, а диктатор пан Путін. Дональд розраховував на простенький варіант для варварів-слов’ян: звести ворогуючі сторони посередині, змусивши кожного поступитися деякими своїми позиціями й на цьому оголосити себе остаточним переможцем даного конфлікту і лауреатом Нобелівської Премії Миру. На його думку, даний варіант був би дуже вигідний для Путіна, якому вже точно слід було б зупинитися. Але це тільки на думку Трампа і його порадників.

Читайте також: Чи вистоїть Україна у разі припинення Трампом військової та фінансової допомоги Україні?

Вийшло так, що ця ініціатива нового американського президента не влаштувала нікого. Те, що вона не влаштовувала українців – цілком зрозуміло. Але, як не дивно, це не влаштовувало й Кремль, який був проти будь-яких компромісів, вимагав безумовної капітуляції України й не планував нічим поступатися. Щобільше, він вимагав поступок від НАТО. І віддати всю Східну Європу у сферу впливу Москви. 

Очевидно, Володимир Путін був уже в такому стані вождистської ейфорії та забронзовіння за 25 років керування імперією, що сам дивився зверхньо на простенькі й безхитрісні потуги американця.

Тоді Трамп устами своїх помічників почав лякати Путіна то пообіцявши, що введе війська на захист України, то навіть не виключив надання Україні атомної зброї… Власне кажучи, це такий же блеф і гра на підвищення ставок, яким донедавна грався російський диктатор. І це могло б бути навіть смішно, якби Україна не була в центрі цієї примітивної, але жорстокої гри. Але на цьому варіативність розвитку подій не завершується.

Схоже, на благенькому містку лоб у лоб зустрілися два барани, які колись вважали себе ледь не друзями, а почувши запах крові й велику здобич, стали враз ворогами. За інсайдерською інформацією великий комбінатор Дональд Трамп під гуркотом гармат намагається довести Путіну, що той стоїть ледь не під кремлівською стіною зі зв’язаними руками. І звільнити його може лише добрий американський президент. Але після того, як ... Вова погодиться продати американцям європейську нафтогазову мережу за залишковою ціною...

Як вам пропозиція? Путін у шоці. Відмовити Трампу – це серйозно його розізлити й піти на відвертий конфлікт. Та й труба без наповнення через років 5 стане металоломом. А так можна навіть щось непогано заробити, подавши цю інфу росіянам як перемогу у війні. А Трампу пообіцяв зважити пропозицію.

Читайте також: Будь-яка угода з Путіним не повинна знецінювати жертви

Але якщо Трамп уже знайшов де і як можна ламати росіян, то українці виявилися твердим горішком і початкова пропозиція американців щодо купівлі рідкісноземельних покладів була відкинута. Як відкинуто й твердження, що Україна винна США $500 млрд. 

Крім того, в гру несподівано втрутилися європейці, чиї інтереси цілком збігаються з українськими. І лідери провідних країн Старого Світу несподівано дружно підтримали Київ і розказали новій команді управлінців Білого Дому на Мюнхенській конференції про їхні моральні збочення при розв’язанні геополітичних проблем.

Що далі робитиме Путін – ми добре знаємо (наполягатиме на своєму і нікому нічого не віддасть). А от що запропонує Трамп – нікому невідомо. Навіть Трампу. Україна більше твердо розраховувати на Америку не може. Це – зрозуміло. А найближчий час покаже, чи зможемо у найважчих ситуаціях розраховувати на Європу? Але вже добре те, що можемо самі на себе розраховувати. А сильним завжди знайдеться кому допомогти.

Джерело

Про автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядач

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.