Хто такі ІДІЛ-К, що взяли на себе відповідальність за теракт у "Крокус Сіті"

Першою думкою багатьох українців після атаки на "Крокус Сіті" було: черговий "рязанський цукор”. Це цілком логічне припущення, особливо коли знаєш про досвід Путіна. Але, схоже, це все ж справді ІДІЛ. Тому давайте трохи нагадаю.

ІДІЛ — це сунітська ісламська організація, яка є носієм салафітського джихадизму. Салафізм — це такий дуже специфічний напрям, що закликає до буквального наслідування практик, які використовували ще спільноти часів пророка Мухаммада. Така собі ісламська радикальна реформація.

Ціль ІДІЛ — ствердити свої ідеали на планеті, створивши Всесвітній Халіфат. Ну, або хоча б відновити Праведний Халіфат VII-VIII ст.

Початок існування організацій, які потім трансформуються в ІДІЛ, відраховується ще від 1999 року. Ісламська держава Іраку оголосила сама себе власне ІДІ 2006-го, 2014-го трансформувалася (шляхом об'єднання ще з кількома організаціями) в Ісламську державу Іраку і Леванту. Ну, і оголосила себе всесвітнім халіфатом.

Читайте також: Теракт у Москві. Шоу тільки починається...

Хто є ворогом ІДІЛ? Ворогом ІДІЛ є все, що не ІДІЛ. Так історично склалося, що найбільше постраждали від дій ІДІЛ інші мусульмани. Як під час існування на території Сирії та Іраку фактичної держави ІДІЛ (2014-2019), так і до, і після. І для ІДІЛ-К головним ворогом є “не такі” мусульмани, а вже потім Росія. Про що нижче.

ІДІЛ є цілком логічним апогеєм розвитку і фундаменталізму, і екстремізму. Який чудово проростав і масштабувався на знищених війнами територіях Іраку і Сирії. А бідне і знедолене населення, без сильного контролю секулярної держави, є чудовим матеріалом для релігійної пропаганди та вербування.

Тому коли вам пишуть, що ІДІЛ то проєкт ФСБ, — це дуже смішно. Ідеї, які призвели до виникнення ІДІЛ, — набагато старші за Росію. А соціальна і політична база від Росії слабо залежить. Хоча, звісно, цілком ймовірно, що в ІДІЛ є інкорпоровані агенти різних розвідок і силових структур. Наприклад, американці ж якось дізналися про те, що ІДІЛ готує теракти проти Росії.

Так, тепер давайте коротко про те, що таке ІДІЛ-К, або, як вони самі себе називають, "Вілаят Хорасан". Це, власне, частина ІДІЛ, яка діє на території історичного регіону — раптово — Хорасан. Хорасан — один із трьох регіонів Центральної Азії, який охоплює території сучасних Ірану, Афганістану, Туркменістану, частин Узбекистану й Таджикистану. ІДІЛ-К не діє на всій території історичного Хорасану, але розглядає її як свою цільову. Відповідно, і вербування людей відбувається у Центральній Азії, і політичний ракурс — місцевий.

Наразі головним ворогом ІДІЛ-К є… Талібан. Наразі ІДІЛ звинувачує талібів в тому, що вони недостатньо мусульмани. Буквально: зараз вони критикують Талібан, що ті виконують закони шаріату недостатньо жорстко і є надто ліберальними. На другому місці, звісно, шиїтський Іран. Так, для ІДІЛ шиїти - це навіть більше зло, ніж, скажімо, християни, бо вони вважають шиїтів єретиками та віровідступниками.

Читайте також: Навіщо Кремлю теракти?

Росія в цьому контексті - цілком природний ворог ІДІЛ. По-перше, вона зараз прямий союзник Ірану. По-друге, фактично є партнером Талібану. Крім того, за версією ІДІЛ, і радянське вторгнення в Афганістан, і російське у Сирію — злочини проти ісламу.

Чому ФСБ проґавило цей теракт? Якщо відкинути чисту конспірологію, то все цілком логічно: всі сили Росії кинуті на війну проти України, в тому числі найкращі кадри того ж ФСБ. У Росії надлишку сил та ресурсів нема. Тому до таких виявів асиметричної дії країна тупо не готова. Якщо ІДІЛ-К забажає продовження, вона його матиме. Або ж Путіну доведеться розкидатися ресурсами.

Чому Росія звинувачує США та Україну? Ну, а що їм ще робити? Казати, що ми знайшли собі вигаданого ворога, витратили на війну з ним усі ресурси, а тепер стали вразливими для іншого, справжнього, якого виростили наші ж злочини в Афганістані, Центральній Азії та Сирії? Чи як? А так можна спробувати перекласти з хворої голови на здорову.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.