Опалювальний сезон закінчився. А з ним і газ?

Зрештою, припинити подачу опалення можна було і раніше, зважаючи на аномально теплу погоду, як на березень.

У принципі це виглядає як парадокс. З одного боку, з початку лютого у нас відбулось суттєве падіння обсягів видобутку внаслідок масованих обстрілів газовидобувних потужностей, та необхідність імпортувати недешевий газ. З іншого боку, підприємства теплокомуненерго та електростанції, не напружуючись, продовжували спалювати цей газ, хоча й не завжди у цьому була потреба. Чому так відбувається? 

Простим поясненням цьому є три букви – ПСО, або ж якщо повністю – покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Режим ПСО передбачає, що Нафтогаз зобов’язаний за фіксованими цінами продавати газ окремим категоріям споживачі. Раніше це були побутові споживачі та підприємств теплокомуненерго. У грудні 2022 року, після того, як енергосистема зазнавала великих втрат, і зріс попит на потужності газової генерації, перелік таких споживачів розширили на виробників електроенергії, що використовують природний газ. На той час і регульовані (тарифи для населення), і ринкові ціни на електроенергію (зокрема й через регуляторне обмеження прайскепами) були нижчими, і потрібно будо посприяти окупності роботи газової генерації. У 2023 році перелік розширили, додавши у нього операторів газорозподільних мереж. Тоді ж перелік розширили газотурбінними та газопоршневими установками з виробництва електроенергії, які набували популярності серед промислових підприємств, зокрема і для закриття власних виробничих потреб. Було ще кілька дрібних змін, які розширювали умови отримання газу за пільговою ціною зазначеними категоріями.

Читайте також: Чи очікувати проблем з газом через ворожі удари та похолодання

Тобто постійно зростав портфель споживачів Нафтогазу, яким компанія була зобов’язана продавати ресурс за нижчою (інколи суттєво нижчою) ціною, ніж на вільному ринку в Україні чи ЄС. Воно, може, все й нічого, і ця модель би ще тривалий час була життєздатною, а особливо на фоні певних успіхів Нафтогазу нарощувати видобуток. 

Але неочікувано (а насправді зовсім ні) ворог почав обстрілювати газовидобуток, що зумовило скорочення видобутку газу усіма компаніями – і державними, і приватними. Точні відомості про падіння видобутку не оприлюднювались, але це падіння може становити 20-30%, і відновити видобуток швидко не вдасться. Щоб закрити потреби в газі, Нафтогаз був змушений вдаватись до термінового імпорту газу. І природно, що газ імпортували за ціною суттєво вищою, аніж перепродавали захищеним споживачам, тобто Нафтогаз працював у збиток (оце так несподіванка!). Зважаючи на падіння видобутку внаслідок обстрілів, імпортувати доведеться протягом року і значно більше, ніж планували ще на початку року.

Зважаючи, що дочірня компанія Нафтогазу УГВ є найбільшим видобувником газу в країні, то і дефіцит ресурсу для виконання ПСО виник суттєвий. 

Якщо не змінювати модель ПСО (кількість категорій захищених споживачів та рівень регульованих цін), то Нафтогазу доведеться імпортувати, умовно кажучи, четвертину газу собі у збиток. 

Але у нас є своєрідне ноу-хау, як чинити у таких ситуаціях: якщо комплекс усіх ПСО перестає працювати, то ми придумуємо нове, додаткове ПСО, щоб залатати дірку. Вочевидь, саме так і виникла ідея, щоб поширити дію ПСО на іншу державну компанію (теж дочку Нафтогазу) – Укрнафту. Тобто, пропонують зобов’язати Укрнафту торгувати своїм газом не на вільному ринку, а віддавати його за заниженою ціною для потреб захищених споживачів в межах ПСО. 

Читайте також: Україна має рекордно низькі запаси природного газу, — експерт з енергетики Омельченко

Припустімо, що пропозиція з розширенням ПСО спрацює, і державні компанії матимуть достатній обсяг газу, щоб закривати потреби "захищених споживачів" у дешевому газі в межах ПСО. Але, що відбуватиметься, якщо в майбутньому почне зростати споживання цими категоріями, а видобуток скоротиться з тих чи інших причин?

У нинішніх умовах резонно було б іти протилежним шляхом – скорочувати кількість категорій споживачів, що потрапляють під механізм ПСО, та переглядати ціну відпуску газу для інших. Майже очевидно, що немає можливості переглядати ПСО для компаній теплокомуненерго, зважаючи й без того високу ціну їхніх послуг в умовах низької платоспроможності населення. Але ціни можна переглядати для деяких інших категорій споживачів. Окреме питання – чи повинна уся газова генерація електроенергії підпадати під механізм ПСО? В умовах, коли внутрішньоринкові ціни на газ є нижчі європейських, ці виробники могли б купувати газ ресурс на вільному ринку.

Проблема "простих рішень", які полягають у запровадженні надмірного додаткового регулювання полягає в тому, що невдовзі після цього доведеться приймати непрості рішення, але все ж втративши момент та витративши значно більше коштів.

Джерело

Про автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутнього

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.