Папа Лев XIV і його політика

Почнемо з головного і близького до нас — війна з Росією. Ключове, що треба розуміти про нового Папу, — він є продовжувачем політики свого попередника. 

"Політика мостів", яку він оголосив, означає "і вашим, і нашим". Тобто в питанні війни він не буде займати чиюсь сторону, а буде кликати всіх до миру. Він не буде підкреслювати злочини росіян, бо його завдання досягнути миру. Не буде він і підтримувати нас, з цих же причин.

Тому якщо у вас були якісь очікування, що цей Папа стане більш справедливим в тому, щоб називати речі своїми іменами, росіян — вбивцями, а нас жертвами, то особисто я дуже сумніваюсь в цьому. 

Але причина поговорити про нового Папу є значно більша, ніж тільки наше питання. Обравши собі ім’я Лева XIV, він задекларував колосальні амбіції, і ось чому. І у своєму імені, і у своїх перших виступах він послався на Папу Лева XIII, який був дуже революційним понтифіком. Він впровадив соціальну доктрину церкви, яка стала політичною програмою християнсько-демократичних партій. Цей Папа також визнав робітничий клас, осудив комунізм, заступився за приватну власність і капіталізм. Загалом на той час це був дуже політично активний Папа, який реагував на виклики часу. Можна вважати, що Лев XIV планує бути схожим.

Чесно кажучи, ми живемо в дуже схожі часи із подіями 150-річної давності. Тоді промислова революція створила новий невизнаний клас робітників, соціальні відносини перебудовувались через індустріалізацію, нові технології стрімко змінювали життя і все більше створювали різницю між бідними та багатими. У відповідь відбувались війни й революції. 

Сьогодні ми переживаємо щось схоже. Стрімка цифровізація й особливо штучний інтелект в найближчі роки радикально трансформують наше життя. Але не тільки в кращу сторону. Найближчим часом ми остаточно зафіксуємо смерть середнього класу. Висококваліфіковані та освічені працівники будуть програвати штучному інтелекту і втрачати свою роботу. Тому вибір буде між обмеженою кількістю місць в багатій цифровій еліті, та низькокваліфікованій роботі, яку поки ще не можуть робити роботи. Як і 130 років тому, Папа Лев XIV може запропонувати нову соціальну доктрину церкви, де викласти відповіді на цей виклик.

Ще один серйозний виклик для церкви — це зростання її політичної ролі. Консервативна контрреволюція — ріст правих по всьому світу, створює запит і на ріст політичної ролі церкви. Ідеологія тоталітарного лібералізму, коли жорстко нав’язується ідеологія ЛГБТ та інші питання, починає програвати цій контрреволюції. 

Однак, ідеологія нових сил не оформлена в ніщо, окрім як "ми проти того, що є". Це велике поле для ролі нового Папи, який може надати смислової форми цій контрреволюції.

Важливо, що хоча новий Папа є послідовником свого попередника, у своїй біографії він був досить жорстким консерватором, який не підтримував лівацькі ініціативи Франциска з одностатевих шлюбів, хоча і погоджувався з визнанням ЛГБТ як парафіян церкви. Це схоже на Лева XIII, який визнав робочий клас, але відкинув комунізм як ідеологію, і запропонував власну доктрину для робітників.

Підсумовуючи, новий Папа Лев XIV має й амбіцію, і історичну ситуацію, щоб стати революційним та впливовим. Однак, чи зможе він це зробити, чи зможе він відійти від підходу "і вашим, і нашим" - велике питання.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист