Погляди на Україну таких, як Латиніна, нічим не відрізняються від поглядів Путіна

Вона останнім часом не соромиться брати участь в очевидних антиукраїнських кампаніях. Тут, звичайно, може бути досить важливе питання: а чи потрібні нам санкції проти пропагандистів, які активно працюють у соціальних мережах й інформаційному просторі як такому?

І я впевнений, що так. Погляд таких, як Юлія Латиніна, на Україну, на нашу державність, на українську культуру, на наше майбутнє практично нічим не відрізняється від поглядів Путіна.

Ба більше, я вважаю, що так зване співчуття Україні у зв’язку з російською агресією було частиною майстерно розробленої кампанії, яка мала на меті спочатку створити атмосферу довіри до заяв пропагандистки, а потім використовувати її з метою, яка зрозуміла російському політичному керівництву і спецслужбам цієї країни.

І, звичайно, як громадянка Російської Федерації, Юлія Латиніна може одночасно бути іноагентом у цій країні й активно співпрацювати зі структурами, погляди яких відповідають її власному світобаченню. А наша задача — захищатися від пропаганди. 

Якщо ми відмовлялися від ефірного мовлення огидних російських телевізійних каналів з їхніми соловйовими, симоньянами та іншим непотребом, якщо ми фактично знищили у власній країні вплив російських соціальних мереж, мерзенних "Одноклассників" та брехливих "ВКонтакте", чому ми тоді не можемо бачити, що світ змінився, і таким чином не дозволяти в українському інформаційному просторі працювати пропагандистам, які працюють в міжнародних соціальних мережах. Використовують для того, щоб дестабілізувати українське суспільство, YouTube чи Telegram. Адже це саме те, чого прагне Путін.

Читайте також: Латиніна, Королевська, Балашов, а також блогер Андрій Луганський та російська пропагандистка Аксьоненко потрапили під санкції: що про них відомо

І не будемо забувати, що, якщо вдасться добитися припинення вогню на російсько-українському фронті, якщо запанує хоча б частковий мир, якщо Україна буде готуватися до виборів, ситуація із дестабілізацією українського суспільства буде ще серйознішим завданням, на яке витрачатимуться мільярди російських рублів.

І в цій кампанії братимуть участь і ті, хто відверто працює на злочинну російську владу, і ті, хто удають, що є представниками опозиції до цієї влади. Все, як любить ФСБ.

Разом із цим у мене завжди були питання до санкцій проти громадян України, які також є учасниками антиукраїнських кампаній і працюють в інтересах російських спецслужб та інших структур, зацікавлених у дестабілізації України та зникненні української держави з політичної мапи світу. Ці люди також є у санкційному списку Володимира Зеленського. 

І в мене завжди є досить просте питання: чому проти громадян України не розпочинаються реальні кримінальні справи або справи, пов'язані з адміністративними правопорушеннями, коли мова йде про їхню діяльність, спрямовану на знищення власної держави? Спрямовану на наклепи й фальсифікацію реальності, адже українська держава може захищати себе від власних громадян, які працюють на чужу країну, на чужі спецслужби.

Юлія Латиніна є громадянкою Російської Федерації. Як ми розуміємо, нічого злочинного у праці російської громадянки на російські структури немає. Це ми захищаємося від російської держави, яка розпочала агресію проти України. І це вже питання совісті самої Юлії Латиніної й інших латиніних. Чи готові вони співпрацювати з відповідними російськими структурами, чи ні? Сподіваюся, що колись, коли в Росії зміняться влада й відкриються архіви, ми про все дізнаємося.

Але якщо громадянин України працює на Москву, працює на знищення власної держави, працює Арестовичем чи Балашовим, то це не питання його вільного вибору - це питання звичайнісінької зради. І не якоїсь там ефемерної, а буквальної, продуманої зради власної держави та власного народу заради амбіцій чи заради грошей. Я навіть не хочу в цьому розбиратися, тому що в цьому має розбиратися слідство. Займатися саме тим, щоб захищати громадян України від їхніх власних співвітчизників, які стають інформаційними або звичайнісінькими колаборантами. І ми прекрасно розуміємо, що маємо справу з провокаторами зі стажем. Той самий Балашов, який зараз займається антиукраїнськими кампаніями в соціальних мережах, у період Майдану 2013-2014 років робив усе можливе заради ескалації ситуації. Як ви пам'ятаєте, узимку 2013 року після побиття студентів займав Майдан, щоб спровокувати киян на насилля проти влади й таким чином прискорити придушення будь-якого потенційного протестного руху. Чому треба дивуватися, що людина, яка виступала звичайнісіньким провокатором тоді на вулицях української столиці, зараз виступає провокатором у соціальних мережах. 

Читайте також: Латиніна прагне знищення України

До речі, Балашове, я не сумніваюся, що ти будеш дивитися цей ролик. Я просто хочу тобі повідомити щодо інформації, з якою ти виступаєш у соціальних мережах і яка стосується особисто мене. Мій шановний батько, про складні стосунки з яким ти розповідаєш своїм довірливим глядачам і слухачам, очолив магазин тканин, про який ти так яскраво розповідаєш тим самим глядачам і керівництво в якому призвело до конфлікту з моєю матір'ю, за роки після того, як моя мати померла. 

І вона нічого не могла знати про таку кар'єру і про таку діяльність мого батька. Питання навіть не в тому, що ти намагаєшся лізти в брудну білизну чужих сімей, - такі, як ти, тільки цим все своє жалюгідне життя і займаються, Балашове. Питання в тому, що ти не просто відверто брешеш, а навіть не можеш перевірити факти, які тобі пропонують твої куратори з відповідних структур. Будь більш обережним і більш реалістичним у всій цій балаканині, яку ти верзеш у соціальних мережах і яку, я сподіваюсь, українці зрештою не пробачать. 

Це, до речі, стосується й історичних розвідок Юлії Латиніної, яка свою неосвіченість і нездатність зрозуміти історію далі курсу радянської середньої школи також прекрасно демонструє у кожній своїй програмі й у кожному монолозі. Хоча, чесно сказати, ця неосвіченість у діалогах з Арестовичем у неї виходить набагато краще та очевидніше.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.