Порожні розмови у Стамбулі: Путін боїться того, що буде в Росії після завершення війни

Але Стамбул підтвердив парадоксальну тезу. Дональд Трамп постійно говорить, що хоче зупинити війну якомога скоріше. Але саме його дії затягують ведення бойових дій.

Чому війна триває? Бо Путін хоче воювати. Ультиматум росіян у Стамбулі це підтверджує. Росія не налаштована на мир. Чому? Враховуючи, що російська армія виснажується, так само як і російська економіка. 

Чи не має Путін як раціональний гравець хотіти зупинити війну і вийти, поки Трамп будує для нього золотий міст, покритий червоною доріжкою. Вийти на піку. 

Читайте також: Стамбул: припинення вогню найближчим часом не буде

Він мав би, якби відчував ризики "не зробити так". Але він не відчуває. Бо Трамп поклав перед Путіним відкритий чек. Але замість суми там відкрита дата. 

Трамп створив такі умови, що Путін вважає, що він може зупинити війну в будь-який момент. І отримати помилування за свої злочини та право повернутись у велику гру. Немає плати за продовження війни. 

Це дає можливість Путіну відкладати прийняття будь-якого рішення, як він дуже часто робить у кризових ситуаціях. Він може думати, що "завжди встигне". З одного боку, війна виснажує економіку. Але з іншого боку, у Путіна є побоювання, що буде відбуватися в Росії після завершення війни. І він зберігає статус-кво. Бачить збалансованість ризиків. Чи може він помилятися і затягування приведе стан російської економіки до точки неповернення чи великої кризи? Може. А може і ні. Цю точку неможливо передбачити навіть економістам. Розумним раціональним економістам.

Ми не знаємо, чи раціональний Путін у цьому питанні. Ми в принципі не знаємо, наскільки Путін досі зберігає здоровий глузд і його збочену раціональність. Але якщо він остаточно з'їхав з глузду, то всі роздуми не мають значення. Але якщо він зберігає раціональність, то поки він може обґрунтовувати для самого себе, чому він має продовжувати війну. Завдяки геніальній перемовній стратегії Трампа.

Читайте також: Про мінливі "червоні лінії" Трампа

Якби Путін знав, що затягування війни буде коштувати йому додаткових санкцій і додаткового болю, то, можливо, ризики б виглядали інакше. Ризики для нього особисто і його режиму. Бо, звісно, йому плювати на тисячі росіян, як можуть померти за цей період. Ба навіть краще, утилізувати ту масу, яка після війни може приносити проблеми. Але Трамп дуже хоче укласти якісь угоди з Путіним і тому відмовляється від додаткового тиску. А без додаткового тиску, без додаткових санкцій, немає плати за продовження війни. І Путін продовжує. 

І найважливіше в такій ситуації, показати Путіну, що він помиляється і плата за затягування війни буде. Тому так важливі потенційні додаткові американські санкції. Вони важливі не як удар по економіці, а як удар по вірі. По надії. По стратегії Путіна затягувати війну без плати за це. Якщо Путін божевільний, то звісно це нічого не змінить. Але додатково ослабить Росію. А для раціонального Путіна це може бути причиною перейти до реальних перемовин. А може і ні, звісно. Ми не знаємо, як сильно він боїться "Росії та росіян без війни". 

Але головне точно ясно. Путін буде продовжувати вимагати капітуляції України й відмовлятись від реальних перемовин поки Трамп лишається ніжним і ласкавим з ним. І єдина правильна стратегія перемовин з росіянами, та сама стратегія перемовин "з позиції сили" була дуже наочно продемонстрована Малюком у неділю.

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.