Про Пантеон і тих, кого там слід увічнити

Там немає жодного списку осіб, імена яких мають бути увічнені у Пантеоні. Пропозиції з такими кандидатурами повинні бути в окремих законах, затверджених голосуванням у Верховній Раді та підписаних президентом. 

Очевидно, що нікого, хто достеменно чинив злочини проти мирного населення у 20 столітті, у таких списках бути не повинно. 

Тому вважати проєкт небезпечним для міжнаціонального порозуміння або для стосунків з сусідами, як про це пишуть деякі шановні коментатори, не потрібно. 

Але пам'ять про наших героїв має бути вшанована. 

Разом з тим відзначу, що необхідно вшановувати пам'ять не лише про героїв, а й про жертв війн 20 сторіччя, причиною яких стало бажання сильних авторитарних режимів поділити Європу. 

Для збереження такої пам'яті служать спільні українсько-польські ексгумаційні роботи, які проводяться в Україні та Польщі. 

Разом з тим ексгумації не є інструментом для мартирологізації жертв. Для цього потрібно дослідити й згадати ім'я кожного мирного громадянина, який невинно загинув. 

Читайте також: Зеленський вніс у Раду законопроєкти про Український національний пантеон та нову нагороду – орден Європи

Наприклад, у проєкті Українського католицького університету під керівництвом професора Гданського університету Ігоря Галагіди визначено приблизно 30 тисяч жертв українсько-польського протистояння у часи Другої світової війни. Зафіксовано імена понад 23 тисяч українців. Зараз група Галагіди досліджує жертв цього протистояння польської національності. І така робота не менш важлива, аніж необхідне створення національного Пантеону. 

Від мудрості та відповідальності наших рішень і дій зараз залежить не лише підтримка нашої євроінтеграції, а й підтримка союзниками України у війні з російським агресором. 

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.