Про тил в умовах фронту

Посилюватись зсередини в умовах тяглих зовнішніх загроз, тяглого прагнення РФ знищити Українську державність — це не питання бажаного розвитку подій для нас. Це питання виживання. 

Також очевидно, що спосіб прийняття рішень, культура  політичної дискусії/ухвалення рішень (якщо хочете) і комунікація з суспільством є невід'ємним складником внутрішніх трансформацій. Бо ми демократична і конкурентна країна. 

У цьому сенсі ситуація з рішеннями по НАБУ та САП стала показовою не лише з погляду питання самої антикорупційної структури. А, перш за все, з погляду взаємодії та комунікації, яка, якщо вона ефективна: а). убезпечує від перекосів; б).дозволяє перейти до змістовного обговорення (а в питанні антикорупційної складової, хоч і виправлена процедура, ми до такого обговорення так і не дійшли). 

Читайте також: Поки що немає бачення післявоєнного світу

Дієва комунікація з суспільством/напрацювання формату такої комунікації — це завдання для усіх. Ми не можемо собі дозволити впадання у спрощений підхід "зрада чи перемога". Бо на цьому етапі, окрім необхідної внутрішньої обʼєднаності, важлива ще і якість рішень.

Період "перемир’я без миру" (зупинка військових дій без політичного рішення) як можлива перспектива — це час, коли Україна просто змушена буде робити велику внутрішню роботу, щоб ставати невразливою зсередини та розвивати зовнішні партнерства. Це той час, коли закладатиметься бачення наступної перспективи та рух до сталого миру. 

Як цим періодом скористається Україна та Росія — це значною мірою про умови майбутніх рішень. Саме тому так важливо досягти прийнятного формату дискусії, який би сприяв нашому руху вперед, але одночасно чітко розмежовував сфери політики та безпеки.

Джерело

Про авторку. Олеся Яхно, українська журналістка, політологиня

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.