Про воєнні підсумки половини літа

1. Головний напрямок удару

Як я і казав, головним завданням для орків залишається захоплення Донецької та Луганської областей. Всі інші напрямки можуть бути виключно відвертальним маневром. Я переконаний, що один із базових сценаріїв завершення війни в голові орків виглядає як захоплення цих областей, після чого можна заявити, що цілі СВО досягнуто, і перейти в оборону, пропонуючи всім визнати "реальність" в ім’я миру.

2. Харківський провал

Коли ще тільки планувався російський наступ на Харків, я сказав, що це буде їхнім серйозним стратегічним прорахунком. Так і сталось. Не маючи достатньо сил для прориву, вони застрягли й ведуть бої за міста і села, які для них не мають жодної цінності. Єдина причина, чому вони тепер змушені класти там значні сили, — це локальна поразка. Вони не можуть собі дозволити ще раз відступити, щоб ми заявили про свій успіх. Тому платять за це сповна, і не підсилюють головні напрямки цим м'ясом.

Читайте також: Коли можна буде говорити про мир

3. Спалені резерви

Пригадуєте, нас лякали резервами в 300 тисяч, які розпочнуть велику наступальну операцію. Не 300, але мінімум 150 і було введено в бій з квітня. Власне, велика наступальна операція перетворилась на в’яло повзучу. Розпорошення сил і сточування їх об нашу оборону нівелювало цю колосальну цифру, якою нас лякали. Тим часом у Москві підняли одноразову винагороду за контракт на СВО до 20 тисяч доларів. Про що це свідчить? Правильно, в когось проблеми з набором. Я, як і більшість інших експертів, вважаю, що в жовтні Путін буде змушений вдатися до мобілізації, може і раніше. Це не погано і не добре. Це може нарешті спровокувати ускладнення у РФ, а може, і ні.

Читайте також: Чому Україна не робить ракети?

Виклики для нас

1. Ворог просувається там, де є погане управління і колосальне виснаження. Змінити це можна тільки адекватними командирами та свіжими резервами.
2. Внутрішні проблеми починають наростати й загрожують нам уже не менше, ніж Путін. Розвалене державне управління, некомпетентність, брак зрозумілої нової програми для довгострокової позиційної війни, комунікаційна катастрофа — все це завдає нам ударів не гірше, ніж російські ракети.
3. Терпіння зараз важливіше за снаряди.

Поки я залишаюся на своєму прогнозі, що все йде до заморозки.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист