Коли можна буде говорити про мир

Будь-яка війна на виснаження триває, допоки одна зі сторін здатна підтримувати боєздатність на тому ж рівні.

Себто, тривати вічно вона може лише у випадку, якщо ресурсні запаси сторін не вичерпуються. Себто, виробляється більше, ніж знищується та витрачається.

На довгій низці напрямків у росіян зараз знищується та розходиться більше, ніж виробляється. І це видно та безсумнівно.

• Це танки, бо інакше б в Україну не йшли б Т-55 (бачили Хрущова молодим) та навіть Т-54 (бачили Сталіна живим).
• Це ресурс стратегічних бомбардувальників. Це літаки радіолокаційної розвідки. Флот — окремо.
• Це боєприпаси до арти, бо інакше не потрібні були б північнокорейські постачання. І це сама арта та ресурс її стволів. І ще багато чого.

Це все, що Росія не здатна поновити, або не здатна поновити достатньо швидко в умовах бойових дій, бо втрачає швидше, ніж виробляє.

Читайте також: Як виграються війни

Це означає, що Кремль не здатний підтримувати агресію роками. За умови, що Україна збереже підтримку Заходу з його ВПК, розвиватиме власне виробництво там, де для цього є відповідна база, а з Росії не будуть зняті санкції, що обмежують її можливості для експорту "сірими" схемами — наступить той день, коли в нас буде, а в них не буде.

І от тоді можна буде починати говорити про мир. Повільно і з правильними умовами.

А до цього якось рано.

Джерело

Про автора: Віктор Трегубов, український журналіст, блогер, публіцист та громадсько-політичний діяч

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.